Казка Віденського лісу

Пишність старої архітектури, близька до досконалої транспортна система, рідкісна для сучасної Європи безпека, багато парків і скверів і, найголовніше, щире прагнення влади зробити місто ідеальним для його мешканців звели Відень на п'єдестал одразу кількох рейтингів найкомфортніших міст світу

Анна Павленко

Катерина Сідняєва, 29-річна уродженка Ніжина, вже сім років живе у Відні, тому їй добре відомі переваги цього міста. "У Відні для молоді є все: від музеїв, атракціонів і безкоштовного літнього кінотеатру в центрі міста до різних свят і гулянь", — перераховує Сідняєва. Також вона наголошує, що в цьому місті почувається як ніде комфортно.

Численні переваги вже другий рік поспіль забезпечують Відню перше місце в рейтинзі найкращих міст для життя. Його 3 вересня опублікувало авторитетне британське видання The Economist, до того ж австрійська столиця набрала максимальну кількість балів — 99,1 зі 100 можливих. Такий результат оцінювання за п'ятьма основними критеріями: рівнем безпеки, якістю охорони здоров'я, освітою й інфраструктурою, а також за станом екології та культурного розмаїття.

Загалом аналітичний центр The Economist оцінив 140 міст. До того ж із-поміж європейських у першу десятку рейтингу, крім Відня, потрапив лише Копенгаген. По три місця у топ-10 зайняли австралійські та канадські міста, а решта дві позиції дісталися японським Осаці й Токіо. Київ же опинився на далекому 117-му місці, на один пункт покращивши своє становище проти торішнього.

Комфорт австрійської столиці визнають не тільки аналітики The Economist, але й фахівці міжнародної консалтингової компанії Mercer, які щороку оцінюють 450 міст за десятьма критеріями, серед яких політична стабільність, економічний розвиток і громадські сервіси. Відень залишається лідером рейтингу Mercer уже десять років поспіль.

За своєю площею 1,8-мільйонна столиця Австрії удвічі менша за Київ і є сьомим найбільшим містом Євросоюзу. До того ж її мешканці не тільки користуються доглянутими парками і скверами, зручною транспортною інфраструктурою і цінують високий рівень безпеки, але і здебільшого відчувають себе економічно успішними. За даними Deutsche Bank, віденці заробляють у середньому $2,2 тис. (1,9 тис. євро), що в півтора рази менше середнього заробітку мешканців Копенгагена і на $350 скромніше, ніж дохід парижан. Втім і вартість життя тут нижча, ніж у столицях Північно-Західної Європи, зауважують експерти. Так, річний проїзний на всі види громадського транспорту коштує всього 365 євро, а орендна плата за двокімнатну квартиру становить у середньому 900 євро. Для порівняння: у Парижі така квартира обійдеться у 2,3 тис. євро, в Копенгагені — в 1,6 тис.

Крім того, у місті великий фонд доступного для оренди житла — приблизно 200 тис. одиниць, розповідає Роланд Кребс, австрійський урбаніст, директор компанії міського планування й архітектури Superwien Urbanism.

"Доступне житло в центральних районах, дешевий громадський транспорт, змішання соціальних груп і безпека громадських просторів у будь-якій точці міста роблять Відень унікальним місцем на карті світу", — переконаний Кребс.

“У Відні все дуже спокійно і розмірено, — каже про своє місце проживання Сідняєва. — Тут діє правило: без стресу”.

З одного кінця Відня в інший можна потрапити менш ніж за годину, скориставшись однією із п'яти гілок метрополітену. До того ж із п'ятниці до неділі метро працює цілодобово, і навіть у годину пік там не буває тисняви, розповідає українка.

"Відень — розслаблене місто", — погоджується із нею Керрі Фарнсворт, головна суддя щорічної премії Європейське місто року, засновниця і директорка консалтингової компанії 360⁰ Cityshapers. За її словами, віденська влада дбає про комфорт життя містян: наприклад, аби в місті було менше заторів, чотири роки тому істотно знизили вартість універсального річного проїзного — із 550 євро до 365 євро.

Також чиновники ввели в мегаполісі нове правило: відстань від кожного житлового будинку до найближчої зеленої зони не повинна перевищувати 250 м. Для досягнення цієї мети місто інвестує в мікроозелененння і дозволяє мешканцям багатоповерхівок за спільною згодою переобладнувати прилеглі до їхніх домівок паркувальні майданчики у сквери або навіть городні ділянки, перераховує Фарнсворт. Уже сьогодні зелені насадження займають половину всієї площі Відня.

"Відень — невелике місто, але тут дуже багато парків, дитячих майданчиків і бюветів зі смачною питною водою, — каже про екологію міста 34-річна Олена Вольчак, яка живе тут останні шість років і працює бухгалтером у великій міжнародній компанії. — А ще тут безпечно: я спокійно ходжу вулицями в будь-який час доби".

Австрію вважають однією з найбезпечніших країн Євросоюзу: в рейтинзі Eurostat за рівнем вбивств вона посідає другу позицію з кінця, поступаючись лише сусідній Словенії. Жителі австрійської столиці відзначають справну роботу поліції та гарне освітлення вулиць. А Вольчак розповідає, як одного разу загубила гаманець, подала заяву в магістрат і виявила його цілим і неушкодженим з усіма грошима і документами в одному з міських бюро знахідок. "Хтось знайшов, повернув і нічого не взяв", — дивується Вольчак.

У Відні все дуже спокійно і розмірено. Тут діє правило: без стресу
Катерина Сідняєва,
29-річна мешканка Відня

Має Відень і низку природних переваг: річка Дунай, а також близькість гір і лісів. До того ж Відень розташований у центрі Європи, був столицею Австро-Угорської імперії та має давно сформовану успішну економіку, нагадує Фарнсворт.

Якраз в імперський період тут заклали підвалини для комфортного життя, доповнює колегу Кребс. Тоді в місті з'явилися просторі парки, розвинена трамвайна система, а воду сюди завели безпосередньо з гірських джерел.

Історична архітектура міста, центральний район якого цілком занесено до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, щороку притягує дедалі більше туристів. У 2018-му тут побували понад 7 млн іноземців — переважно з Німеччини, США, Великої Британії й Італії, і це в 1,5 рази більше, ніж п'ять років тому.

Крім того, у місті колись проживало багато великих людей, зокрема кількох знаменитих композиторів, як-от Вольфганг Амадей Моцарт, Людвіг ван Бетховен і Йоган Штраус. І тепер Відень не тільки вміло зберігає пам'ять про свою історію, але й вибудовує відповідну, привабливу для гостей, туристичну індустрію.

А останнім часом, поряд із шоколадно-марципановими цукерками Mozart, які називають серед найвідоміших солодощів у світі, набуває популярності новий гастрономічний тренд — місцеве вино. До речі, Відень є єдиною світовою столицею з виноградниками в межах міста.

Крім того, Відень — місто не тільки для австрійців. Сьогодні 30% його населення становлять серби, турки, німці, поляки і представники інших національностей. Багато з них їдуть сюди вчитися: зі 190 тис. віденських студентів третину становлять іноземці.

Навчання у віденських вишах безкоштовне для австрійців і громадян Євросоюзу. Іншим доводиться платити по 740 євро за семестр, розповідає Вольчак. Сама вона закінчила мовні курси у віденському університеті та навчалася у коледжі.

До того ж навіть невисокий студентський дохід дає шанс орендувати квартиру в австрійській столиці. Відень має великий фонд соціального житла, на яке може претендувати кожен, підкреслює Фарнсворт. На відміну від більшості міст, де соціальне житло призначене для бідняків, тут у такому живуть 60% містян. А місцева влада залежно від рівня доходу регулює орендні ставки.

"У підсумку соціальні верстви змішуються: професор може сусідити із двірником і медсестрою, вчителем або адвокатом", — пояснює Фарнсворт, як влада прагне уникати соціального розшарування.

Правда, за соціальною квартирою потрібно стояти в черзі, попереджає Сідняєва.

Щороку кількість охочих жити в найкомфортнішому місті планети зростає. З 2007-го до 2017 року населення Відня зросло на 12% і досягло 1,9 млн — практично чверть населення всієї Австрії. Очікується, що до 2030-го віденцями себе називатимуть 2 млн людей.

Австрійська столиця — найдинамічніше німецькомовне місто на світі, підкреслює Фарнсворт. І це серйозний виклик для місцевої влади, впоратися з яким має допомогти чинна система планування. У віденській міській адміністрації працює дослідницький підрозділ, фахівці якого обраховують, у яких районах найкритичніше зросте кількість населення, на які види і маршрути транспорту збільшиться навантаження.

"Робота цього підрозділу є орієнтиром для міської адміністрації", — схвалює експерт.

Місто розширюється із розумом, підтримує колегу Кребс. Наприклад, перше, що збудовали під час зведення на околиці Відня нового житлового району Зеештадт Асперн, так це метро.

До розвитку і поліпшення міської інфраструктури віденська влада залучає всіх містян, використовуючи сучасні технології. Так, спеціально розроблений застосунок для смартфона дає можливість кожному повідомляти про проблеми міста. Залишивши в ньому повідомлення, наприклад, про зламаний світлофор або ліхтар, заявник одразу отримає у відповідь ім'я і номер телефону відповідального за вирішення проблеми чиновника із зазначенням терміну, до якого той має усунути проблему.

Ще одна проблема, яку має намір вирішити Відень, це напружений трафік, дефіцит парковок і загазованість, що пов'язано з прихильністю австрійців до своїх автомобілів. Погіршити ситуацію загрожують актуальні для всієї планети кліматичні зміни. "Як свідчать дослідження, у майбутньому у Відні буде так само спекотно, як у Барселоні", — ділиться Кребс.

Однак шанси австрійської столиці зберегти статус найкомфортнішого міста для життя підвищує грамотне управління. За словами Фарнсворт, яка щороку оцінює десятки міст у межах загальноєвропейського конкурсу, Відень належить до тих населених пунктів, де місцева влада пишається своїм місцем роботи. Серед них експерт називає баскські Більбао і Сан-Себастьян на півночі Іспанії, французький Монпельє і данські Орхус і Копенгаген, Ейндховен у Нідерландах, бельгійський Антверпен і словенську Любляну.

"Досвід цих міст свідчить: головне [в ефективному управлінні містом] — не доходи і влада, а щире бажання зробити життя містян кращим", — каже Фарнсворт.