Говорить Стокгольм

Шведський прем'єр-міністр Стефан Левен пояснює, чого H&M та Ikea чекають від України, яких тутешніх продуктів не вистачає у супермаркетах Стокгольма, як його країні вдається знаходити спільну мову з Росією, а також із пієтетом згадує Конституцію Пилипа Орлика, оригінал якої донині зберігається у його країні

Іван Верстюк

Ш веція для України — не просто одна із 28 країн Євросоюзу. І навіть не тому, що Швеція має жовто-блакитний прапор, який схожий на український. Значна частина зовнішньополітичних дій України у напрямку ЄС так чи інакше залежить від підтримки основних союзників, і передусім — від країн Балтії. А вони у своїй зовнішній політиці орієнтуються на Швецію, яка є політичним лідером Північної Європи. Не менш економічно розвинена Норвегія не входить до Євросоюзу, а Фінляндія традиційно тяжіє до знаходження спільної мови з Росією. Що стосується Данії, то вона більше живе внутрішнім порядком денним, ніж зовнішнім. Тому лідерство Швеції у Скандинавії для України — важливий фактор.

На початку грудня до Києва прибув Стефан Левен, прем'єр-міністр Швеції та голова її Соціал-демократичної партії. Левен вже відвідував Київ у 2015 році. Тоді він виступив перед аудиторією Київської школи економіки, де озвучив своє бачення головного ризику європейської політики — зростання впливу популістських партій.

Цей приїзд Левена був досить коротким. Поговоривши декілька годин з українським президентом Володимиром Зеленським, він полетів назад у Стокгольм. Але на за питання НВ все ж відповів.

— Україна намагається знайти можливості для залучення іноземного капіталу, який міг би прискорити економічне зростання країни. А Швеція — одна з найбільш економічно успішних держав Європи. Чим наші країни можуть бути корисними одне одному?

— Україна і Швеція — партнери вже дуже давно. Сама історія переплела їхні долі на століття, починаючи з епохи вікінгів. Один із прикладів нашої спільної історії — конституція Пилипа Орлика, одного з лідерів українського козацтва. Орлик написав свій документ у 1710 році, через рік після Полтавської битви, у якій українські козаки воювали на боці шведського короля Карла XII. Якийсь час Орлик жив на півдні Швеції, а його конституція досі зберігається у Національному архіві Швеції.

Швеція стала першою скандинавською країною, яка визнала незалежність України у грудні 1991 року, а вже за місяць ми відкрили своє посольство у Києві. Відтоді ми підтримували двосторонній політичний діалог, а починаючи з 1995 року допомагали Україні у проведенні реформ. Обсяг фінансової допомоги, яку ми надали вашій країні у 2014-2020 роках, становить близько 175 млн євро. Швеція — другий серед країн ЄС донор для України за обсягом фінансових вливань.

Звісно, ми хотіли би поглибити двосторонні відносини з Україною, наприклад, збільшити обсяг торгових потоків. Але для цього треба докласти зусиль і допомогти українському уряду збудувати сильніші політичні інститути, подолати корупцію та забезпечити реальну рівність прав у суспільстві. Все те саме, за суттю, потрібно і для інтеграції України до ЄС.

Я також сподіваюся, що ми разом з іншими іноземними партнерами допоможемо Україні впоратися з глобальними викликами, які стоять перед вашою країною. Йдеться, наприклад, про зміну клімату, бо Україні насправді треба скоротити викиди вуглекислого газу, щоб долучитися до світової екологічної політики. В майбутньому Україна могла б і сама продукувати необхідні світові кліматичні рішення.

— Які можливості ви бачите в Україні для шведських компаній, аби вони сюди інвестували та вели тут свій бізнес? І що Україні потрібно зробити, щоб залучити шведський капітал?

— Український ринок має великий потенціал через географічну близькість до Євросоюзу і, зокрема, до Швеції. В Україні величезна кількість цікавих бізнес-активів, так і населення понад 40 млн жителів — це непогане джерело ринкового попиту. Близько 90 шведських компаній вже зайшли в Україну — це, наприклад, Ikea, H&M, ABB, Volvo, Electrolux. Ще декілька сотень так чи інакше беруть участь у спільних бізнес-проектах з Україною.

Для шведських компаній важливо, щоб в Україні розвивалася демократія, міцнішали інститути, зростала економіка, поступово інтегруючись до економіки Європи. Крім того, шведські компанії хочуть бачити якісні рішення українського уряду, нормальну судову систему, прозору роботу податкової та митної служб.

Все це важливо для економічного зростання і залучення інвестицій, а вони натомість суттєво підвищать якість життя українців. Це і є шведська логіка підтримки реформ в Україні. Треба сказати, що самі шведські компанії відзначають поліпшення українського бізнес-клімату за останні кілька років. Сподіваюся, цей тренд продовжиться.

— Які українські товари можуть бути цікавими, наприклад, для торгових центрів у Стокгольмі або Мальме?

— Повірте, не тільки Україна зацікавлена у збільшенні торговельного обороту, а й Швеція. Наша торгова статистика виглядає загалом непогано. За пів року 2019-го шведський експорт до України виріс на третину, а шведський імпорт українських товарів і сервісів — на 20%.

Україна має величезний потенціал на ринку IT, телекомунікацій та сільського господарства. Що стосується українського інтересу до Швеції, то, думаю, наші зелені технології — це приклад того, що ми можемо принести в Україну успішні бізнес-проекти. Крім того, величезна українська делегація відвідала Швецію у листопаді, щоб вивчити потреби місцевого ринку в овочах і фруктах. Україна може постачати ці товари до Швеції.

— Останнім часом суттєво сповільнилася німецька економіка — головний драйвер ринку ЄС. Як ви вважаєте, чи очікує Європу економічна криза, і чи готова до неї Швеція?

— Так, дійсно, за останній рік економічне зростання Німеччини сповільнилося. Одна з причин, яка до цього призвела, — торгове напруження у світі, вплинуло на зовнішній попит на німецькі та загалом на всі європейські продукти. Але у викликів, що стоять перед економікою Німеччини, є і локальні причини, які зовсім не обов'язково є визначальним фактором для економічного розвитку всієї Європи.

Треба додати, що найсвіжіші дані про становище німецької економіки свідчать, що Німеччина в значно кращому стані, ніж багато хто думав ще декілька тижнів тому. За нашим прогнозом, який у принципі не відрізняється від бачення МВФ або Єврокомісії, і німецька, і шведська економіки продовжать зростати, хоча і скромними темпами.

Величезна українська делегація відвідала Швецію у листопаді, щоб вивчити потреби місцевого ринку в овочах і фруктах

Якщо ж економічне зростання сповільниться більше, ніж ми очікуємо, Швеція добре підготовлена, щоб розвиватися в умовах невизначеності — як внутрішньої, так і зовнішньої. Наш держбюджет перебуває в профіциті, а рівень держборгу до ВВП — на найнижчому рівні з кінця 1970-х. Швеція протягом останніх років провела необхідні реформи, тому може сміливо дивитися в очі економічним викликам.

Якщо мислити широко, то треба сказати, що шведська модель розвитку, яка поєднує гнучкість для роботодавців із турботою про працівників, істотно зміцнила нашу економіку.

— В України — довгий кордон із Росією, яка постійно створює для нас все нові ризики. Як нам жити з таким складним сусідом?

— Я не можу прямо рекомендувати щось Україні, це було б некоректно. Очевидно, що виклики, які стоять перед Україною, — наймасштабніші серед усіх європейських країн. До речі, у Швеції теж довгий морський кордон із Росією. Відстань між шведським островом Ґотланд і узбережжям Калінінградської області — всього 250 км. Швеція не воювала з 1809 року. Цього вдалося досягти завдяки тому, що ми намагалися знайти спільну мову з усіма своїми сусідами, зокема з Росією.

Якщо говорити про шведсько-російські відносини, нам завжди було важливо визначити наші власні інтереси й чітко їх прокомунікувати. Це звужує простір для нерозуміння і прорахунків. Так, зовсім нещодавно ми дуже чітко заявили, що вважаємо провокаціями несанкціоновані перетини [російськими літаками] нашого повітряного простору та польоти без коректного сигналу місцевим авіаслужбам.

Окрім того, ми завжди хотіли мати відкритий діалог із Росією на політичному рівні, щоб нормально співпрацювати у сферах взаємного інтересу. Це, наприклад, захист екології, економічні зв'язки, боротьба з транскордонною злочинністю.

Ми намагаємося заохочувати людські зв'язки між пересічними шведами і росіянами. Це теж допомагає знизити ризик нерозуміння одне одного. Існують шведські стипендії для студентів і професорів із Росії. Є державна дипломатія, торгівля. Представники мого уряду завжди намагаються зустрітися із представниками громадянського суспільства під час візитів до Росії.