Як вам Слуги народу?

Після низки скандалів, у центрі яких опинилися депутати від найрейтинговішої політсили — партії Слуга народу, НВ запитав у співвітчизників, що вони про це думають

Почну із заяви голови фракції Слуги народу Давида Арахамії, який запропонував відмовитися від синхронізації із законодавством ЄС. Варто розуміти, про що ж саме йдеться. Бо він намагався пояснити, але потрібно бути чіткішим у формулюваннях. А недомовленість народжує величезну кількість запитань, які досі є і в мене.

Говорити, що ми не готові синхронізувати законодавство з європейським, якось несерйозно. Тому чекаю додаткової інформації. Давида знаю особисто: хороший хлопець, талановитий айтішник, допомагав армії та фронту. Тобто він позитивний персонаж цієї історії.

Що стосується депутата від Слуги народу Євгена Брагара, то, як на мене, він дегенерат. Це моя чітка думка і позиція. По-перше, цей його ефір, де він порадив пенсіонерці продати собаку й оплатити рахунки за газ. А по-друге, заява на дівчат-волонтерів, яких висадив водій, бо ті зробили зауваження через російські фільми у маршрутці. Тут хочеться запитати, де був Брагар у 2014-2015 роках? Чи надходила йому повістка, чи хотів він захищати інтереси України у ті важкі часи?

Леонід Остальцев,
власник VeteranoPizza, засновник VeteranoGroup

Я не був надто зачарований, тому і не розчарований. Бо партія, яка зібрала 73% голосів електорату, за визначенням не може не бути еклектичною. У ній є дуже розумні конструктивні люди, а є ідіоти.

Олександр Ройтбурд,
художник

Якщо згадати передвиборчі обіцянки Слуги народу знизити комунальні тарифи, то дві платіжки за січень — одна за газ, а друга за його транспортування — вдарять по рейтингу партії і президента. Але останній може у цьому разі послатися на уряд, мовляв, це Кабмін не має можливості виконати поставлені завдання.

А те, що помічник президента Андрій Єрмак озвучив бажання наприкінці жовтня провести місцеві вибори на всій території України, зокрема в ОРДЛО, — це дуже небезпечна заява. Наше грудневе опитування показало, що 70% респондентів гадають, що спочатку потрібно звільнити тимчасово окуповані території від проросійських бойовиків і отримати доступ до кордону і тільки потім проводити там вибори. А на думку 20%, можна проводити вибори і так. Тобто навіть сама ідея непопулярна серед українців. Я вже не кажу про об'єктивні наслідки, які можуть бути дуже серйозними.

Ірина Бекешкіна,
соціологиня, директорка фонду Демократичні ініціативи

На жаль, нічого несподіваного для мене немає. У поспіху до цієї партії набрали випадкових людей. Людей, які хотіли дорватися до влади, які не розуміють суспільних процесів і певних життєвих залежностей. Це просто дилетанти — як у житті, так і у професійній діяльності.

Що тут можна порадити. Без зміни ціннісної платформи ми й далі ходитимемо колом. Ми змінюємо обличчя [у політиці], не думаючи, що за ними стоїть, змінюємо ідеологічні або технологічні платформи. Але змінювати всю ціннісну платформу ніхто не хоче. І головне — не помітно альтернатив. І в цьому разі існує велика загроза, що черговим урядом буде уряд Віктора Медведчука або Юрія Бойка.

Мирослав Маринович,
правозахисник, проректор Українського католицького університету

Спільного у Партії регіонів і партії Слуга народу досить мало. То був бандитський бєспрєдєл, а це палата № 6. А от доля, мабуть, буде спільною. Український народ цю партію теж вижене за горизонт.

Людмила Горделадзе,
директорка київського кінотеатру Жовтень

Я не здивований тим, що набрані похапцем люди поводяться неадекватно. Але здивований тим, що президент, якого обрали і наділили безпрецедентною довірою, вдає, що цією довірою наділили зграю цих собаківників і любителів матерів, що "люблять швидкість" .

Сподіваюся на швидку і жорстку реакцію президента. Або це не президент, а чергове розчарування.

Олександр Смірнов,
креативний директор агентства Tabasco

Це не політсила у класичному розумінні, це політичний стартап із правильними цілями, на які був запит у суспільстві. Але, на жаль, із аматорською, за рідкісним винятком, командою без досвіду, стратегії, системної роботи, розуміння, куди потрапили і куди бігти.

Анатолій Амелін,
співзасновник, директор економічних програм аналітичного центру Український інститут майбутнього

Думаю, що унікальне вікно можливостей, яке після виборів випадково з'явилося в України, от-от зачиниться. Президент міг оточити себе професійними й ефективними людьми, оголосити, що йому плювати на рейтинги, і, не думаючи про наступні вибори, хакнути систему.

І дуже прикро, що замість її зламу і рішучих непопулярних реформ, які, користуючись монобільшістю у Раді, можна було сміливо проводити, у ЗМІ один за одним викидаються такі нікчемні інформаційні приводи, як історія із собакою, замовленням повій тощо.

На жаль, гра за правилами МВФ-івських бюрократів і старих політиків, яких Володимир Зеленський раніше висміював, вимагає нестандартних дій, а не їх імітації. Кадровий провал і відсутність стратегії розвитку країни — це нині основні проблеми президента.

Олександр Соколовський,
засновник групи компаній Текстиль-Контакт

Насправді нічого дивного немає. Оскільки ситуація з непродуманими і нелогічними виступами багатьох міністрів і депутатів у фракції Слуги народу в парламенті дзеркально відображає катастрофічну ситуацію у системі освіти України. Повна деградація будь-яких дипломів і тотальна дурна радянська забюрократизованість системи освіти призвели до того, що депутат не може порахувати середню зарплату вчителя, а будь-який міністр, сидячи у Фейсбуці, більше думає про кількість лайків, ніж про реальні проблеми людей.

Потрібно терміново змінювати систему освіти, і, можливо, ми років за 10-15 отримаємо інших міністрів і депутатів. А так, на безриб'ї і рак риба.

Алекс Ліссітса,
гендиректор компанії ІМК, президент асоціації Український клуб аграрного бізнесу