Як вам нинішня Польща?

Після того як прийнятий у Польщі закон, який вводить кримінальну відповідальність "за заперечення злочинів українських націоналістів" і покарання за висловлювання про причетність поляків до Голокосту, обернувся міжнародним скандалом, НВ запитав у співвітчизників, що вони про це думають

Польща повторює ту саму помилку, яку вона вже зробила під час повстання Богдана Хмельницького [в 1648-1654 роках], коли вступила у війну з Україною. Як наслідок Україна опинилася під [впливом] Росії, а потім і сама Польща стала колонією. Тому мені здається, що зараз аналогічна ситуація, і Польща поводиться нерозумно вдруге.

Я дійсно переживаю. У мене в Польщі живе колекціонер. Це взагалі мій колекціонер №1, він збирає мої роботи з 1976 року — відтоді, як я закінчив Художній інститут. Ми з ним обговорювали історію та прийшли до висновку, що Польща [і тоді] поводилася неадекватно. Ось і зараз я не розумію всього того, що відбувається у Польщі. Навіщо повторювати ці помилки і кому це потрібно? На один момент, щоб виграти вибори? Тоді це нерозумно і авантюрно.

Анатолій Криволап,
художник

У Польщі, на жаль, ми бачимо загострення скріп, яке триває вже досить довго.

На жаль, консервативна націоналістична ідеологія, яка набирає популярності у Східній Європі, призводить до таких наслідків і в довгостроковій перспективі негативно позначається на економіці. Але в короткостроковій перспективі не варто очікувати, що це заподіє шкоду українським робітникам, як і самій економіці Польщі.

Сергій Фурса,
фахівець відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital

Сам собою новий закон не містить чогось поганого, крім згадки про українських націоналістів. До речі, про бандерівців там згадки немає. У законі також не йдеться про заперечення будь-якої згадки про Голокост — змінюються тільки трактування. Поляки не заперечують участі окремих поляків у знищенні євреїв. І якщо, згадуючи Голокост, не мають на увазі державу і весь народ, то в чому проблема?

Мої друзі, які знають Польщу краще, кажуть, що цей закон використовують проти інакомислення і свободи слова. І якщо це так, то це погано.

Я знаю, що багато українців, які живуть у Польщі, дуже переживають. Вони бояться, що цей закон використають проти них. Адже багато їх є українськими націоналістами в хорошому сенсі цього слова. Особисто мене [в прийнятому законі] дуже зачіпає згадка про українських націоналістів, і тут я очікував від нас різкішої реакції.

До речі, ті закони про декомунізацію, які ми прийняли три роки тому, боляче зачепили поляків. Тоді до переліку національних рухів, які брали участь у національно-визвольній боротьбі, ми зарахували ті групи, які поляки вважають злочинними: УПА, ОУН та інші. Тоді вони дуже нервово реагували, ну а тепер ми.

Ця ситуація розсмокчеться. Поляки змирилися з нашими законами, а тепер відповіли своїми. Погано, що напруга між країнами зростає. Але тут є багато вимірів — мене ось більше турбують друзі, які там страждають від правого консервативного тренду.

Йосиф Зісельс,
глава Асоціації єврейських організацій і громад України

Польща належить до тих центральноєвропейських країн, які живуть своєю колишньою величчю. У них є такий своєрідний комплекс великої втраченої країни. Але за останнє сторіччя вони були у ненабагато кращому стані, ніж українці, бо їх гнітили то німці, то росіяни. І все ж у цьому ряді пригноблених хочеться бути хоч трішки менше постраждалими і трохи більш наполегливими. І українці для цього підійшли найкраще.

Для Польщі Україна вигідна ще й тим, що наша політика і становище є слабкими, і Україна дозволяє з собою такі речі робити на дипломатичному й урядовому рівнях.

Крім того, Польща переживає важкі часи. Адже багато поляків покинули країну, і там серйозний дефіцит людського ресурсу, який значним чином заповнений українцями. А це також є постійним подразником для простого поляка. Ось популістські партії, які вибудовують свою політику на втраченій величі, підіграють і користуються цим.

А з іншого боку, українці також вступають у це протистояння з Польщею. Хоча Україні вартувало б не виправдовуватися і нарікати на когось, а визнати пов'язані з насильством моменти.

Тарас Прохасько,
письменник

Потрібно поглянути на історію наших відносин — поляки завжди нас зраджували.

Але мої знайомі поляки не підтримують нинішню політику свого уряду і кажуть, що це все для підняття рейтингу, розрахованого на свій електорат. Виходить, що дії [Варшави] дуже схожі на рухи Москви.

Ігор Захаренко,
генеральний директор турфірми Феєрія

Головна помилка Польщі в тому, що замість того, аби бути впевненим будівничим майбутнього, вона загрузла в минулому. Таке враження, ніби їхній Інститут національної пам'яті — це Інститут пам'яті колишніх образ. Взагалі-то минуле потрібно знати для того, щоб мати краще майбутнє. Втім, це і для України притаманно, ми теж цим страждаємо. Своє минуле знати потрібно, але не для того, щоб нескінченно мірятися образами.

Ситуація в Польщі схожа на ту, що відбувається у Росії, коли ти розкручуєш маховик так, що назад вже цього джина в пляшку можеш і не загнати. Важливо, щоб Україна не втягнулася в цю війну. І я б хотів, щоб українські еліти були просто розумнішими. Це серйозне випробування.

А взагалі Польща дуже швидко втратила роль одного з лідерів нової Європи. Враження, ніби реалізується сценарій, який вигідний тим, хто не хоче бачити Європу сильною і демократичною.

Парадокс у тому, що партію Право і справедливість очолює Ярослав Качинський, брат Леха Качинського. Останній загинув у катастрофі, яка була дуже схожа на спецоперацію Росії. І замість того, аби створювати альянси з Україною, Качинський створює проблеми для України і таким чином допомагає вбивцям свого брата.

Олег Рибачук,
голова громадської організації Центр UA

Польський закон дуже неакуратно написаний, головний його недолік — можливість дуже широкої інтерпретації. Але ніяку "бандерівську ідеологію" закон не забороняє, там взагалі немає ні слова про Бандеру. Є "злочини українських націоналістів", під якими однозначно розуміється Волинь і співучасть у вбивствах євреїв. А червоно-чорному прапору [УПА] і привітання "Слава Україні!" нічого не загрожує.

Однак складно сказати, як закон буде діяти на практиці. Його прийняття ще більше обмежило простір для діалогу між країнами. А без поступок, без двох кроків назад слід чекати більшого холоду в двосторонніх відносинах.

Олена Бабакова,
журналістка, яка проживає у Варшаві

Всі сусідні держави мають певну спільну історію, в якій є злети і падіння, є яскраві позитивні й негативні моменти. Це неминуче. І як правило, це все в країнах-сусідах використовують для інтриг у внутрішній політиці.

Як на мене, то прийнятий Польщею закон — популістський і ніяк не відображає історичну дійсність. Адже цей [історичний] епізод взагалі має зовсім незначне значення, порівнюючи з багатьма іншими і порівнюючи з обсягом наших взаємин із Польщею.

І якщо в Польщі це питання постало так гостро, отже, не доопрацювали якісь наші відповідальні за це органи. Таким чином, треба було якось випереджати ці речі, приходити до спільного знаменника. Так що я не бачу проблем, чому ми не можемо вирішити це питання.

Всеволод Кожемяко,
генеральний директор групи компаній Агротрейд

На жаль, за останні два роки спостерігаємо істотне погіршення польсько-українських відносин. А останні ініціативи польської влади — це подальше поглиблення розбіжностей між країнами. Наші відносини вимагають відвертого і чесного діалогу про важкі сторінки нашої історії, але прийнятий закон фактично звів до нуля можливість продовження такого діалогу.

Володимир В'ятрович,
директор Українського інституту національної пам'яті

Польщі варто будувати майбутнє, а не повертатися до минулого. В контексті добросусідства і за принципом win-win [подвійного виграшу], а не гри з нульовою сумою.

Мені подобалося, як Польща розвивалася за часів президентства Олександра Кваснєвського і Броніслава Коморовського. Я завжди ставив у приклад Польщу, яка за 20 років зробила феноменальний прорив завдяки правильним реформам. Тому хочу побажати нинішньому керівництву Польщі розвивати країну саме на таких принципах. І пам'ятати, що один у полі не воїн.

Андрій Худо,
глава наглядової ради Холдингу емоцій !FEST
(креативні проекти і ресторани, поміж яких львівська Криївка)