Фінансовий голос президента

Ніна Южаніна, головна фігура в податково-митній сфері Верховної Ради, сидячи під портретом свого патрона-президента, розповіла про майбутні ставки на автомобілі з єврономерами і зміни у спрощеній системі оподаткування

Андрій Юхименко

З а її спиною, на стіні, висить величезний фотопортрет президента Петра Порошенка. А перед нею, на величезному столі, розкладені стоси документів.

Ось так, перебуваючи між обов'язком і главою держави, працює на своєму робочому місці Ніна Южаніна. Вона керує парламентським комітетом із питань податкової та митної політики, а заодно сидить у залі Ради як представник Блоку Петра Порошенка (БПП).

Южаніна в країні відома багатьом — не через її персональну популярність, а за тими справам, на яких вона спеціалізується.

Серед них є дуже резонансні. Наприклад, проблема ввезених в Україну автомобілів на єврономерах або спрощення системи оподаткування.

Думка Южаніної критично важлива — вона є своєрідним голосом президента в тих фінансових темах, вирішенням яких повинен займатися парламент.

Про них НВ і поговорив з Южаніною.

— Після Майдану пройшло чотири роки. Які вдалі реформи і провали мала країна у податковій і митній сфері?

— Ми все розвернули на 180°. Жорстка політика щодо бізнесу геть пішла в минуле. Правда, що стосується податкового навантаження, ми лише зменшили ставку єдиного соціального внеску вдвічі. Але і це немало. Таке різке зниження бази оподаткування можна робити не частіше, ніж раз на п'ять років. Тому що ефект детінізації від подібних кроків проявляється тільки на третій рік.

— А от критерій, який використовують іноземні інвестори, — місце в рейтингу Doing Business [легкості ведення бізнесу] — говорить про зворотне: країна має прогрес у дерегуляції. Але час, який бізнес витрачає на спілкування з податковою, тут український показник зашкалює: більше 300 годин!

— Такий показник, як зростання у системі оцінки Doing Business, має другорядний характер. Наприклад, дерегуляція — це добре, але зарегульованість — це не найголовніша проблема бізнесу. Є нагальніші питання.

Ось, наприклад, до 2017-го у нас існувало два обліки: фінансовий і податковий. У них була абсолютно різна система амортизації. В результаті не можна було сказати насправді, підприємство прибуткове або збиткове. Було незрозуміло, з чого платити податки.

Але проблема глибша. Сьогодні ефективність стягнення податку на прибуток знижується в усьому світі. Тому, наприклад, у країнах ОЕСР [Організація економічного співробітництва і розвитку, об'єднує 35 розвинених країн] зараз напрацьовують нові підходи.

— А у нас вирішили запровадити податок на виведений капітал, щоб не оподатковувати прибуток, який залишається у країні. Адже компанії все одно знаходять спосіб її не показувати і не платити податки. Схоже, цю ідею не схвалив МВФ. Яка її доля?

— Я не думаю, що МВФ якось різко реагує на цю ініціативу, адже законопроект про виведений капітал навіть не був зареєстрований.

Я так вважаю: як би грубо не висловлювалася зараз експертна спільнота і представники бізнесу про те, що не ухвалюється цей закон, ми маємо пам'ятати: у Верховній Раді вже зареєстрований законопроект № 3357, і там є цілий розділ, присвячений податку на виведений капітал. Нагадаю, що саме він викликав бурю обурення з боку Мінфіну, і все завершилося відходом міністра фінансів [йдеться про Наталю Яресько, яка залишила посаду в квітні 2016 року].

— Але не через це ж вона пішла...

— Зокрема через це. Ми тоді наполягали на тому, щоб вивчити досвід Естонії, де цей закон діє. Це було те, що ми повинні були обов'язково запропонувати нашому бізнесу, щоб поліпшити бізнес-клімат.

Інша справа, що тоді ніхто не розумів, що буде з бюджетом після появи подібного податку.

Всі ці роки я працювала над тим, щоб Мінфін підтримав цю ідею, долучився до розробки і розрахунків. Щоб ми разом могли пояснити МВФ нашу позицію.

— Але МВФ поки цю позицію не приймає. Ініціатива похована?

— Ні. Наскільки мені відомо зі ЗМІ, Мінфін передав нові розрахунки до Адміністрації президента. У них продемонстровано, які будуть втрати держбюджету і який ефект від впровадження податку на виведений капітал. Сподіваюся, там не буде того, що було раніше, — не можна рахувати втрати від нововведення суто арифметично.

Раніше вони, в Мінфіні, говорили: це призведе у 2018 році до зниження доходів держбюджету на суму 20,9 млрд грн, у 2019-му — на 29,5 млрд. Це якесь безумство! Звісно, в МВФ сказали: "Хлопці, ви собі не можете цього дозволити". Схоже, розрахунки були зроблені спеціально, щоб раздраконити фонд.

Сьогодні у нас із бухгалтерської звітності накопичено близько 2 трлн грн збитків. І ніхто не збирається платити податок на прибуток.

Вони [в Мінфіні] не враховують: закон дозволить підприємствам вийти з тіні, і в бізнесу з'явиться більше оборотних коштів для розвитку. І доходи бюджету з часом виростуть.

— Ви хочете переглянути ще і спрощену систему оподаткування. Навіщо?

— Це була, до речі, перша вимога МВФ, з якої вони починали працювати в Україні. Тому що через спрощену систему, особливо третю групу, оптимізуються всі заробітні плати. Якщо в супермаркеті працює 40, або 50, або 100 приватних підприємців, які реалізують певні групи товарів, на мою думку, тут навіть не потрібно розбиратися, потрібно відразу притягувати до відповідальності. Хоча мені одні колеги кажуть: це ж у рамках закону. А як же тоді податкова культура і відповідальність?

Щоб припинити зловживання, ми, виходить, повинні заборонити працювати цілому сегменту підприємців. Тому ми вирішили: не будемо погіршувати умови на спрощеній системі. Я думаю, що система контролю наздожене той великий бізнес, який продовжує зловживати і спекулювати на цій темі.

А щодо спрощеної системи, я б, навпаки, її модернізувала. Тому що зараз у Грузії (і навіть у Росії) надають більше можливостей для роботи за спрощеною системою. Грузія прийняла для себе ще додаткову можливість оподатковувати 1% з обороту певну групу середнього і малого бізнесу. Якби можна було відсікти зловживання, то я б сама виступала за це. Щоб могли працювати перукарні, дрібні підприємства з пошиття одягу — там люди задоволені, коли у них рентабельність 10%. Але платити офіційну зарплату для них нерентабельно. Їм необхідно спростити життя, зменшити податок з обороту.

— Посилити великим компаніям, спростити малим? Як?

— А це може бути зроблено тільки через фіксацію, фіскалізацію всіх розрахункових операцій. Це єдиний порятунок.

— А на практиці?

— Необхідно впроваджувати розрахунково-касові апарати. Є кілька варіантів. Це повинна бути, звичайно ж, окрема програма. Наприклад, у Польщі підприємцям за касовий апарат було потрібно заплатити всього €50. Та й то цю суму врахували в рахунок сплати єдиного податку. У Словаччині прямо виробнику [апаратів] компенсували різницю в ціні, а всі підприємці заплатили по €60.

Виробники нам уже показували нові апарати — розміром із калькулятор, без касового ящика.

Нам потрібно змінити старе законодавство, щоб не було ніякої відповідальності за залишок у цьому ящику і за неприклеєний чек. Адже це гроші підприємця, їх не потрібно контролювати. А сам апарат має бути безпосередньо пов'язаний з центральним сервером податкової.

Відповідальність має бути одна — за невиданий чек.

— Це просуватиметься?

— Поки всі бояться до цієї теми підходити, тому що побоюються опору одразу всіх громадян. А я про це говорю і закликаю Мінфін не стояти осторонь. Це питання державної політики, а не окремо взятого народного депутата.

— Давайте поговоримо про службу фінансових розслідувань. Є варіант Мінфіну. А є ваш, більш жорсткий. За словами прем'єра Володимира Гройсмана, уряд повинен створити інтелектуальний орган. Після чого в минуле підуть жахи, пов'язані з податковою міліцією та іншими силовими економічними підрозділами. Що в цьому поганого?

— А хто розслідуватиме справи далі? Ви хочете сказати, ніби всі стали святими і перестали здійснювати економічні правопорушення? Назвіть хоча б одну країну, яка обійшлася без правоохоронного органу, який би боровся з економічними злочинами. Такого ніде немає.

Згідно з нашою ідеєю, Національне бюро фінансової безпеки — це незалежний правоохоронний орган зі спеціальним статусом, підзвітний Верховній Раді і президенту.

Міністр фінансів, МВФ та інші партнери стосовно цього мають іншу думку — вони хочуть, щоб це був орган у структурі виконавчої влади.

Для вибору глави комісії ми пропонуємо систему, аналогічну НАБУ. До конкурсної комісії делегується по три людини від усіх гілок влади. Для претендентів виписуються дуже високі кваліфікаційні вимоги. Після чого вибираються двох-трьох кандидатів, серед яких президент призначає директора бюро.

Не хочуть, щоб вибирав президент? Ми запропонували, щоб залишався один кандидат, якого своїм указом затвердив би президент.

— Чи є якісь дедлайни?

— Для мене є. Інші, напевно, їх не відчувають.

Я вважаю, що початок формування подібного органу має бути цьогоріч. Тому що до старту його повноцінної роботи пройде від півроку до дев'яти місяців.

— Тема, завдяки якій ви отримали широку популярність серед автомобілістів, — машини на єврономерах. Що з ними буде з урахуванням численних заяв та ініціатив парламентаріїв щодо цього питання?

— Ініціатив не було. Були тільки ті, хто заграє з електоратом, а потім сидять у сесійному залі і ховають голову, тому що їм соромно за свої слова.

Логіка цих людей проста: бідні люди не можуть дозволити собі автомобіль, дайте їм завезти машину 1999 року екологічного стандарту Євро-2, дайте їм поставити її на облік за €150.

Зараз ми схиляємося до того, щоб надати можливість розмитнити автомобілі за новими ставками

У відповідь піднялася хвиля обурення людей, які сплатили всі податки при покупці своїх машин. Якщо вони зажадають відшкодування з держбюджету, це буде катастрофа.

Зараз ми схиляємося до того, щоб надати можливість розмитнити автомобілі за новими ставками.

— А якою буде розмір ставки? €150?

— Ні, не €150. Ми її розрахували так, щоб вона захищала країну від екологічної шкоди, яку завдають старі автомобілі. Але ставки будуть знижені. Зараз на новий автомобіль з об'ємом двигуна 1,6 тис. куб. см акциз складає €427, віком до п'яти років — €2.629, понад п'ять років - €3.906. За моєю шкалою, за новий автомобіль із таким об'ємом двигуна потрібно буде заплатити €150, до п'яти років (Євро-5) — €300, 2005-2009 роки випуску (Євро-4) — €750, 2000-2004 роки (Євро 3) — €1.500. А от за Євро-2 — €7.500 (тут акциз виконуватиме регулюючу функцію, щоб обмежити ввезення таких автомобілів в Україну).

— Але поліція не зможе зупиняти "євробляхерів"-порушників?

— Зможе: ми прописали зміни до закону про Нацполіцію.

— Виробники автомобілів, напевно, будуть задоволені?

— Думаю так. Хоча ідею виробництва автомобілів в Україні вже не реанімувати. Особливо після того, як у країну завезли 2 млн іномарок на єврономерах — це ж були потенційні покупці нових автомобілів українського збірки.

Не буде вже тут відбуватися ніякої збірки в тих обсягах, які планувалися.

Але, мені здається, якщо ми ухвалимо закони про зміни до Податкового та Митного кодексів, пов'язані з електромобілями, перспектива ще є. Тому що логістика дозволяє в Україні робити і збірку, і виготовлення деяких важливих вузлів для електромобілів. Наприклад, ми пропонуємо внести зміни до кодексів і звільнити від сплати ПДВ і ввізного мита акумулятори, двигуни і кузови. Це те, що не піде ні на що інше, але дозволить довезти інші складові і здійснювати збірку тут.

— Зараз в Україну стали масово ввозити автомобілі з дизельними двигунами, які після дізельгейту ніде в ЄС не хочуть бачити.

— Це друга проблема. Розробляючи ставки акцизних податків, я врахувала цю проблему. І щодо автомобілів із дизельними двигунами: ми трохи збільшили ставки — вони вдвічі вищі, ніж ті, про які я вам казала. Тому що я розумію, яка друга проблема на нас чекає з дизельними двигунами: всі машини будуть у нас.

— Це законопроект?

— Ні, ще не законопроект. Але це майбутнє на найближче десятиліття. Це не питання "євробляхерів", це вже питання всіх.