Епоха натхнення  - фото

Епоха натхнення

22 листопада 2018, 09:25

Історії двох представників малого та середнього бізнесу, досвід яких здатен окрилити як початківців, так і підприємців із досвідом

Історії двох представників малого та середнього бізнесу, досвід яких здатен окрилити як початківців, так і підприємців із досвідом. Таких людей в Україні за мірками успішних західних країн, де вони є хребтом економіки, все ще недостатньо. Проте їхня кількість зростає

Реклама

Андрій Пишний,
голова правління Ощадбанку

Т рохи більше року тому Ощадбанк заявив своїм пріоритетом розвиток малого і середнього бізнесу. Раніше банк ніколи не працював із цим клієнтським сегментом.

У підсумку за рік ми наростили кредитний портфель майже до 4 млрд грн, до кінця року думаємо подолати позначку 5 млрд, тим самим подвоїти портфель проти минулого року. Крім того, у нас на обслуговуванні додалося нових 25 тис. підприємців, які відносять себе до мікро-, малого та середнього бізнесу. Ми заявили публічно, що країні потрібно не менше 2 млн нових підприємців.

Це не просто ділова пропозиція ринку, це світоглядний підхід, суть якого — перехід від патерналістського суспільства до суспільства креативних, сміливих і рішучих людей, хто, власне, і є хребтом будь-якої національної економіки. Свою ініціативу ми назвали Будуй своє.

Серія статей у журналі Новое Время про таких сміливців, про людей, які частіше всупереч, ніж завдяки будували і будують свій малий бізнес, підштовхнула і мене висловитися про конкретних підприємців, які мене надихнули. Я б хотів розповісти про десятки прикладів, але редакція попросила обмежитися одним-двома. Я вирішив скористатися можливим максимумом. От вони, ці дві історії, які надають крила. Їхні герої — саме з тих 25 тис. нових учасників нашої програми підтримки малого та середнього бізнесу.

Смачний вибір

П ерша історія, вона ж найсвіжіша, смачна і показова. А її герой і його молода команда випромінюють на всі боки позитив і креатив. Що лише незначною, але достатньою мірою відбивається на головній світлині до цієї статті.

Отже, 2 млн українців із гуманних і оздоровчих причин відмовилися вживати м'ясо. Цю статистику я з подивом почерпнув із результатів соціологічного дослідження зоозахисної організації Відкриті клітини України та Київського міжнародного інституту соціології.

Що таке 2 млн осіб? Це за населенням майже дві Естонії. Але для цього прошарку українців заледве можна знайти гідні пропозиції у вигляді ресторанів, кафе і всієї необхідної інфраструктури. Ринок величезний, а пропозицій мало. І цей неосвоєний ще ринок — блакитний океан, який простягається біля ніг, вже освоює киянин, колись житель Краматорська Павло Вишебаба. Він є одним із піонерів веганського руху не тільки в Києві, а й у всій Україні. Його веганське кафе відкрилося у Києві на початку 2016-го року. Тобто це сталося на одному з найскладніших етапів історії України. Економічний спад 2015-го був глибшим навіть ніж у 2014-му.

СТАВКА НА МАЛИЙ І СЕРЕДНІЙ: Андрій Пишний, глава правління Ощадбанку,
певен, що країні потрібні підприємці,
які відносять себе до мікро-, малого та середнього бізнесу

Щойно завершилася Революція гідності, країна, яка не встигла зітхнути, була втягнута в гібридну війну. І якщо падіння ВВП у 2014-му році сягнуло 6,6%, то в 2015-му валовий продукт просів ще на 10%. Девальвація гривні відносно долара обраховувалася десятками, а незабаром і сотнею відсотків. Саме час запанікувати, сховатися, причаїтися, зачекати. Але у креативного підприємця Павла Вишебаби були зовсім інші плани на найближче і віддалене майбутнє. Він вирішив, що настав час відкрити веганське кафе One Planet на Малій Житомирській у Києві, і вклав у нього капітал зі своїх заощаджень у $20 тиc.

Своїх коштів Вишебабі вистачило для швидкого старту, на ремонт приміщення та інші необхідні дрібниці. За обіговими коштами в кінці 2017-го він звернувся до Ощадбанку. І таким чином став одним із перших учасників програми мікрофінансування. Це новий напрямок роботи найстарішого державного банку, в рамках якого малому бізнесу пропонуються кредити до 5 млн грн зі швидким прийняттям рішень — до п'яти днів, лояльним підходом до застави і спрощеним пакетом документів. Розмір кредиту Вишебаби склав 100 тис. грн. Це дозволило збудувати літній майданчик і втричі збільшити кількість відвідувачів. Саме популярність закладу — головний критерій успіху бізнесу Павла.

Тепер підприємець задивляється на нові горизонти. В планах у Вишебаби — продаж франшизи, він хоче, щоб вона була найдешевшою франшизою такого типу в країні. У світі загалом і в Україні зокрема зростає попит на продукцію, створену без порушень етичних норм щодо тварин — виробництво одягу зі штучного хутра, лікарські препарати та косметика, що не тестувалися на тваринах. Це окрема філософія, ніша, що створює нові напрямки розвитку для бізнесу, а це нові проекти, нові можливості та нові робочі місця. Втім, родзинка наступної історії полягає в тому, що її герою вдалося не тільки створити нові, але і врятувати десятки старих робочих місць, приречених на безславне забуття.

Справа судді

І сторія друга — про 55-річного Івана Панькуша, юриста з Тернопільської області, який закінчив Львівський університет і певний час працював суддею в Тернополі та Бучачі. На зорі незалежності Панькуш поїхав на заробітки до Словаччини. Там працював на сільгосппідприємстві, пов'язаному з птахівництвом і виробництвом яєць.

Коли повернувся до України — з грошима, досвідом, зв'язками, — разом зі словацькими партнерами викупив два колишні радянські колгоспи в Соколові та Ріпинцях в Бучацькому і Теребовлянському районах. Погасив персоналу борги із зарплати та заборгованість перед бюджетом і організував обробку землі.

В 2004 році заснував компанію, відому сьогодні як West Agro Servise. Починав зі 100 га земельного банку — тепер під його керівництвом понад 2,5 тис. га. Є дві птахофабрики на 180 тис. і 360 тис. голів. Птахи й обладнання фабрики — з Німеччини. Підприємство займається виробництвом яєць. А ще зернопереробний і комбікормовий заводи. Все це дає роботу 200 жителям сільської місцевості. До кінця року Панькуш планує відкрити ще один пташник на 90 тис. голів. Сьогодні він єдиний власник своєї компанії.

Захоплює мене цей вже сформований підприємець тим, що не заспокоюється на досягнутому. Навіть у наші турбулентні дні він продовжує робити сміливі кроки. У своєму господарстві Панькуш розгорнув будівництво сонячної електростанції. Невдовзі планує поставити електростанцію на біогазі. Ну і ось такий штрих: Панькуш є президентом федерації кінного спорту області. Один із напрямків, які він підтримує, — іпотерапія, метод лікування, заснований на взаємодії людини з конем. Світ фантазій та ініціатив креативної людини не знає меж!

У ЗДОРОВОМУ ТІЛІ: Павло Вишебаба (на передньому плані) і його молода команда з One Planet бажають усім смачного і чистого перед фауною сумління

Герої каппраці

О сновою сучасної економіки розвинених країн є малий і середній бізнес. Там він формує більшу частину національного ВВП. Наприклад, у Польщі — 54%, Естонії — 76%, Латвії — 70%, Данії — 59% і т. д. В Україні заледве дотягуємо до 15%. З огляду на ці пропорції сусідніх здорових економік, ми і заявили рік тому, що країні потрібні підприємці. Їх потрібно плекати. І тут потрібні зусилля всього суспільства.

Йдеться, крім усього іншого, про світогляд. Він формується на вихованні та освіті. Згадайте наших літературних героїв зі шкільної програми. Вони всі бунтарі та революціонери, народні месники. А антигерої якраз підприємці — кулаки, землевласники, цукрозаводчики.

Річ не в тому, щоб переписувати, переінакшувати українську літературу. Вона прекрасна і самодостатня, але значною мірою призначена для свого часу. В національній, світовій літературі, у наших класиків і сучасників можна знайти чимало прикладів, які відображають дух нового часу.

По-друге, регуляторне середовище та інвестиції. Тут Україна суттєво просунулася в міжнародних рейтингах, але не так високо, щоб зітхнути з полегшенням.

Наприклад, вільний ринок землі, який от уже 17 років ховається в тіні мораторіїв. До того ж у тіні в усіх неприємних сенсах цього слова. Вільний ринок ріллі, якою вона є в усьому світі, зберігає великі нерозкриті резерви і нові можливості для інвестицій і відкритої конкурентної боротьби. В цьому ж контексті необхідно демонополізувати і сформувати ринок газу, електроенергії та комунальних послуг. По-третє, це, звісно ж, захист прав власності і справедливе правосуддя, сюди ж відноситься боротьба з корупцією та рейдерством.

По-четверте, це дороги й інфраструктура. Інвестор до нас приїде тільки хорошою, а не дорогою з вибоїнами. Все перераховане в роботі. Головна вимога — швидкість впровадження і переосмислення. Але ось одна зі свіжих загроз, здатна поставити і так уповільнений розвиток на хворобливу паузу. Весною 2019-го країна обирає президента, восени — парламент. За голоси виборців уже розпочата велика словесна бійка.

Популісти струшують пил зі старих гасел соціалізму, і з ними обіцяють процвітання всім "вже сьогодні". Якраз у річницю Революції гідності хочу нагадати всім: панове, ми це вже проходили. Закінчилося погано для всіх. І для тих, кому обіцяли, і для тих, хто обіцяв відібрати і поділити. В країні із загнаним у кут капіталізмом малих і великих форм процвітання неможливе незалежно від кольору прапору переможця.

Діліться матеріалом




Радіо NV