Досить наздоганяти

У складному, непередбачуваному і неоднозначному світі є чотири головні чинники успіху для України. Час ними скористатися

Павло Шеремета, екс-міністр
економічного розвитку і торгівлі

Економічні прогнози міжнародних фінансових організацій і глобальних аналітичних центрів на найближчі два-три роки часто з'являються із такими заголовками: Світ VUCA (volatility, uncertainty, complexity, ambiguity — волатильність, непередбачуваність, складність і неоднозначність), Зростання невизначеності, На тонкому льоду і тому подібне.

Темпи економічного зростання незадовільні не лише в Україні, але і в ЄС та США. Наприклад, минулого місяця американська економіка додала всього 20 тис. нових робочих місць замість очікуваних 180 тис.

У спробі розібратися із глобальними тенденціями в Києві на запрошення Академії ДТЕК дискутували чотири професори найкращих бізнес-шкіл та університетів світу. Лоїк Садуле з французько-сінгапурського INSEAD (топ-3 бізнес-шкіл у світі), говорить про чотири головні віяння. По-перше, про поляризацію світу, коли країни (Китай, США, Велика Британія) заграють із протекціонізмом, заглиблюючись "у власні окопи" і тримаючи всіх інших на відстані. По-друге, про трансформацію енергетики під впливом кліматичних змін, які потребують серйозних приватних і державних інвестицій. По-третє, про проблему з інклюзивністю у великих галузях: охороні здоров'я, фінансових послугах, освіті. Індія намагається розв'язати цю проблему: в Бангалорі успішні операції на відкритому серці обходяться у $900, усунення катаракти — в $30. Суть полягає в тому, щоб використовувати — і тут, по-четверте — нові технології та штучний інтелект, аби збільшити доступ до товарів і послуг, виробляти більше чистої енергії та підвищити енергоефективність.

Основні фактори успіху як орієнтири для України — інвестиції, інновації та відкритість для ідей. Сильні інститути та належне врядування.

Я поцікавився у професора Садуле, яку політику він вважає ефективнішою: протекціонізм чи вільну торгівлю? За його словами, судячи з досвіду Сінгапуру, Китаю, Німеччини, Швейцарії, ми бачимо, що протекціонізм не працює. Ми купуємо іноземні товари тому, що вони дешевші й/або кращі. Тому митні тарифи зазвичай призводять лише до інфляції. Протекціонізм застосовують тільки тимчасово, коли місцевим виробникам дають два роки на можливість повчитися і наздогнати глобальних гравців. Але якщо протекціонізм використовують, щоб приховати низькопродуктивного виробника з низькоякісною продукцією від глобальної конкуренції, то це поганий рецепт для розвитку.

Ваші знання скоро можуть втратити свою актуальність

Професор Марчін Заборовський, колишній директор Польського інституту міжнародних відносин, підтвердив, що найуспішніші країни в регіоні — ті, яким вдалося максимально інтегруватися в європейську і світову економіку. Але цей процес може зайти надто далеко, коли, наприклад, у Варшаві складно знайти місцеву автентичну кав'ярню або супермаркет. З банківським і енергетичним секторами варто взагалі бути обережнішими (коли чехи і словаки поспішно відкрили свій енергетичний сектор, він був негайно зайнятий російськими компаніями).

Криза 2008 року і невміння ліберально-демократичних партій впоратися з нею плюс вищість самих ліберальних демократів призвели до зростання радикально правого популізму в регіоні. До цього додалася і криза традиційних медіа. Раніше преса була основою демократії, яку ми зараз втрачаємо. ЗМІ стають вразливішими, зокрема до вимог рекламодавців. Водночас зростає екстремізм у соцмережах. Отже, важливі інвестиції в традиційні засоби масової інформації.

Професор Раджеш Тьягі з канадського Університету Конкордія та Індійського інституту менеджменту закликає думати про велике і вивчати найкращі світові практики, особливо країн, що розвиваються, таких, наприклад, як Індія (технології, енергетика), Китай (виробництво) і Сінгапур (біотехнології, нафта і газ). А разом із тим шукати індивідуальні локальні рішення, вибудовуючи довготермінову політичну стабільність, розвиваючи і використовуючи потенціал нових технологій. Однак, попереджає він, варто переконатися, що дані, які отримують і аналізують компанії, якісні та релевантні. І що ми вимірюємо зокрема на перший погляд незмірні речі на зразок професіоналізму і відкритості.

Що все це означає для кожного з нас?

Говорячи про особисті висновки, директор із корпоративних зв'язків бізнес-школи ІЕ в Іспанії Суфіян Джавід Саїт, зазначив, що, якщо ви народилися після 1970-го, ваші шанси дожити до 100 років складають 50%. Однак ваші знання скоро можуть втратити свою актуальність. Тому думайте про свою освіту, про постійне навчання протягом усього життя. Ви повинні постійно розвиватися і продовжувати рухатися вперед.

Зростання мусить бути особистісним, професійним, командним, організаційним і галузевим, каже Суфіян. Я б ще до цього додав: муніципальним і державним.

"У волатильному, непередбачуваному, складному і неоднозначному світі вам краще не мати симетричної VUCA-ментальності, тому що в такому разі ви завжди будете лише наздоганяти. Що потрібно натомість — це WECO: wisdom, equanimity, compassion, open awareness — мудрість, самовладання, співчуття і відкрита усвідомленість"..