Чемпіонат світу дивитиметеся?

Напередодні чемпіонату світу з футболу, який стартує 14 червня у Росії, НВ розпитав українських уболівальників, чи стежитимуть вони за матчами мундіалю і якій збірній симпатизують

Дивитися чемпіонат буду, тому що це не чемпіонат Росії, а Кубок світу, який волею обставин відбувається у країні-агресорі.

Вболіватиму, найімовірніше, за гарний футбол. Можливо, трохи більше за європейські збірні, такі як Німеччина або Іспанія.

Сергій Фурса,
фахівець відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital

Обов'язково дивитимуся. ЧС — це історична подія для фанатів футболу. Нема різниці, де він проходить.

Вболіватиму за дві команди: Німеччину та Аргентину. Німеччина — моя друга батьківщина, через це я останні 20 років стабільно вболіваю за цю збірну. А от Аргентина — любов дитинства. Для мене як фаната перший ЧС був у Мексиці в 1986-му, і тоді Аргентина з Дієго Марадоною назавжди закохали мене в себе.

Алекс Ліссітса,
гендиректор компанії ІМК, президент асоціації Український клуб аграрного бізнесу

Стежити за перебігом подій буду, оскільки там є команди, які мені подобаються, — Уругвай і Бельгія.

Але дивитися трансляції та бачити на екрані радісні морди виродків, які вбивають і тримають у полоні наших громадян, — для таких збочень я ще занадто юний.

Сергій Притула,
телеведучий, керівник Вар'яти-шоу

Чемпіонат дивитимуся. В Одесі, біля моря, з черешнею та іншими фруктами.

Мені подобаються Бразилія, Іспанія та [капітан збірної Аргентини] Ліонель Мессі. Якщо Мессі виграє чемпіонат, це буде головним дивом року.

Сергій Рибік,
клубний МС, гастроблогер

Цьогоріч не дивитимуся його принципово. Я взагалі не дивлюся російське телебачення, мені нецікаво, що там відбувається. Як на мене, навіть такий одиночний бойкот — цілком здорова річ.

Те, що збірна України не вийшла на ЧС-2018, у деякому сенсі полегшило вибір і зменшило спокуси. Водночас я розумію, що є українці, які поїдуть до РФ на матчі, вболіватимуть і залишаться щасливими, що побували на ЧС. Можливо, для когось це взагалі один із небагатьох доступних чемпіонатів.

Але мені не подобається, що світові футбольні лідери так і не змінили рішення щодо місця проведення цього мундіалю. Адже був час, щоб не закликати до бойкоту, а вибрати якийсь екстрений альтернативний варіант для проведення ЧС-2018.

Тарас Прохасько,
письменник

Підсудному важко відповісти. Голова тріщить: одна частина мозку намагається думати про футбол, а інша — про те, що будь-які події міста Саранськ мене не стосуються.

Як мінімум пильно стежитиму за збірною Росії. І кожен м'яч [в її ворота] святкуватиму.

Олександр Сидоренко (Фоззі),
музикант, соліст гурту ТНМК

Я до футболу взагалі втратив інтерес років десять тому. А раніше вболівав за київське Динамо і збірну України, коли там відзначався Андрій Шевченко. Але потім і до футболістів з'явилися питання, і трансфери пішли сумнівні. І я вирішив, що немає сенсу витрачати на це свій емоційний ресурс. Тому навіть, якщо б ЧС відбувався не в Росії, а у Великій Британії або Франції, я б і тоді його не дивився.

Водночас ситуація, що склалася, коли жодна збірна не бойкотуватиме чемпіонат у РФ, у мене викликає шок. Це лякає і говорить про те, що лицемірство, яке присутнє в міжнародній політиці стосовно України, значно глибше, ніж ми собі уявляємо.

Володимир Тихий,
кінорежисер

Мундіаль у Росії неприйнятний з кількох поглядів.

По-перше, тому що ЧС-2018 був банально куплений Кремлем у корумпованих функціонерів ФІФА. Певен, це буде доведено розслідуванням ФБР.

По-друге, РФ на міжнародному рівні визнана країною-агресором через анексію Криму.

По-третє, авторитарні режими завжди прагнуть використовувати великий спорт для пропаганди власної величі всередині країни і на міжнародній арені. З цього погляду я ставлю знак рівності між Олімпіадою 1936 року в нацистському Третьому Рейху і нинішнім ЧС у Росії.

Скільки себе пам'ятаю, завжди дивився футбол, починаючи з 1986 року в Мексиці. Матчі спеціально дивитися не планую, якщо встигатиму, гляну. Вболіватиму за Іспанію. Симпатизую Німеччині та Франції.

Тарас Березовець,
політконсультант, президент Фонду національних стратегій

За можливості планую дивитися. У цей час якраз буду в Ісландії. І саме за неї й вболіватиму разом з ісландцями.

Ігор Захаренко,
генеральний директор турфірми Феєрія

Ясна річ, буду. І жодне ідеологічне або законотворче, а загалом — псевдопатріотичне божевілля мене б не зупинило. Взагалі дістав цей професійний патріотизм, який сам собі вишуковує приводи для прояву і там тупцює, намагаючись хоч щось заробити.

Дякую, канал Інтер усе ж таки викупив права на трансляцію, і мене анітрохи не зупинить насаджувана в народі репутація каналу. Сам я у телевізорі дивлюся тільки спортивні телетрансляції. А тому мені не зрозуміти, хто там і чим незадоволений.

Футбол залишається футболом. Турнір називається FIFA World Cup, а збірна Росії на ньому — одна з 32-х, до того ж із гарними шансами зганьбитися.

Моя думка: в фіналі Бразилія переможе Німеччину. А вболіватиму я спочатку за Англію, а потім (на жаль, як завжди) — за Німеччину. Якщо німці знову виграють — буду щасливий.

Артем Франков,
головний редактор тижневика Футбол

Дивитимуся найцікавіші матчі, тому що це всесвітнє свято футболу, а не чемпіонат Росії.

Вболіватиму за збірну Німеччини, тому що вони, як і я, люблять порядок.

А ще за збірну Аргентини — там є креативні гравці світового рівня, наприклад Ліонель Мессі. Також мені подобається збірна Іспанії, тому що вони наполегливо йдуть до своєї мети, і мені це імпонує.

Андрій Худо,
глава наглядової ради Холдингу емоцій! FEST
(креативні проекти і ресторани, зокрема львівська Криївка)

Чемпіонат із футболу або Олімпіада в країні з тоталітарним режимом — завжди виклик для тих, кому не байдужа доля жертв режиму. Але нинішня ситуація особлива. Наш співвітчизник, режисер і письменник Олег Сенцов чотири роки перебувє в ув'язненні, зважився на голодування із можливим летальним результатом, щоб привернути увагу до долі українців у російських в'язницях. Можливо, під час матчів чемпіонату його життя буде поза небезпекою, і Сенцов буде вільний. Тоді, мабуть, моя думка зміниться. А поки я не готовий сидіти годинами перед телевізором тоді, коли він помирає.

Олександр Красовицький,
генеральний директор і власник видавництва Фоліо