Батьківщина великих боксерів

Україна в очах світу затвердила свій імідж батьківщини великих боксерів. Після ери братів Кличків тут почався новий тріумфальний етап — країна зустрічає 2019 рік одразу з чотирма чинними чемпіонами світу з боксу

Катерина Іванова

На ринг із канадцем Адонісом Стівенсоном український боксер Олександр Гвоздик виходив, отримавши від тренера настанову "бути піранью". Ці маленькі риби здатні з'їсти і бика, потроху відкушуючи від його туші.

План спрацював. У ніч на 2 грудня у Квебеку, на батьківщині Стівенсона, Гвоздик, завдаючи один за одним невеликі, але влучні удари, послабив противника і в передостанньому, 11-му раунді відправив його в нокаут. Так українець став чемпіоном світу в напівважкій вазі за версією WBC.

"Адоніс був дійсно великим чемпіоном, проте тепер настав мій час", — заявив Гвоздик одразу після поєдинку.

Здобувши цю перемогу, 31-річний уродженець Харкова став четвертим чинним чемпіоном світу з України услід за Василем Ломаченком, чемпіоном світу за версією WBA в легкій вазі, Олександром Усиком, абсолютним чемпіоном світу у важкій вазі, й Артемом Далакяном, чемпіоном світу за версією WBA в найлегшій вазі.

Тепер за кількістю чемпіонів у різних вагових категоріях Україна посідає четверте місце у світі, пропускаючи вперед лише США, Мексику та Велику Британію.

В Україні виросла гідна зміна братам Кличкам, які цьогоріч вперше не вийшли на ринг, відзначає Сергій Долбилов, режисер і автор документальних фільмів про український бокс. 2018 рік Україна почала з двома чемпіонами — Усиком і Ломаченком, у яких було по одному чемпіонському поясу. 2019-й країна зустрічає вже з чотирма чемпіонами світу, і сумарно у цієї четвірки вже вісім чемпіонських поясів.

Водночас Ломаченко й Усик входять до п'ятірки найкращих боксерів світу незалежно від вагової категорії за версією авторитетного американського журналу про бокс The Ring, посідаючи перше і четверте місця відповідно. Цьогоріч Усика, першого абослютного українського чемпіона в історії боксу, названо також найкращим боксером року за версією ESPN, найбільшого американського кабельного спортивного телеканалу.

"Україна може дуже пишатися тим, чого досягли її бійці у 2018 році, — зазначає в розмові з НВ британський спортивний журналіст Джон Распанті. — Вони змусили асоціювати вашу країну з боксом, і їхній вплив у спорті продовжує зростати".

Перший тріумф у році, що минає, належить Усику. Розгромивши 21 липня на стадіоні Олімпійський у Москві непереможного досі росіянина Мурата Гассієва, українець вирушив додому в чотирьох головних боксерських поясах — WBC, IBF, WBA та WBO, зі званням абсолютного чемпіона світу в першій важкій вазі та чеком на $10 млн. Також тепер йому належить головний трофей Всесвітньої суперсерії боксу — ексклюзивний кубок імені великого боксера Мухаммеда Алі та пояс журналу The Ring.

Усик першим у своєму дивізіоні завоював усі значущі титули, а в листопаді успішно захистив їх у Манчестері, здолавши британця Тоні Беллью. "Він для мене — чемпіон світу з великої літери", — говорить НВ Даґ Фішер, головний редактор The Ring.

По-справжньому феєричним для українських спортсменів став кінець року. Після гучної перемоги Гвоздика перший об'єднальний бій у кар'єрі провів Ломаченко, найкращий боксер світу на думку легендарного Майка Тайсона. Зустрівшись 8 грудня на знаменитій арені Madison Square Garden у Нью-Йорку з Хосе Педрасою з Пуерто-Ріко, Ломаченко за очками переміг суперника і став володарем двох чемпіонських поясів — за версіями WBA і WBO — в легкій вазі.

А за тиждень ще один український боксер, Артем Далакян, який виступає в найлегшій вазі, захистив титул чемпіона світу за версією WBA, здолавши нокаутом у шостому раунді Грегоріо Леброна з Домініканської Республіки.

Володимир Золотарьов, перший тренер братів Кличків, який пізніше працював і з Далакяном, високої думки про свого вихованця: "Він урівноважений, добре відчуває дистанцію, хоч і в невеликій вазі, а б'є жорстко, як тяж. Подобається мені його манера".

Як і Далакян, усі українські чинні чемпіони світу в минулому боксери-любителі. Вони майже однолітки, виступали разом на Олімпіадах у Пекіні в 2008-му і в Лондоні у 2012-му, а також усі нинішні чемпіони (за винятком Далакяна) блищали у складі напівпрофесійної боксерської команди Українські отамани, створеної Українською федерацією боксу.

"На бокс у Києві ходять плюс-мінус 1,5 тис. осіб, а тоді на Усика, Гвоздика і Ломаченка вперше зібрався увесь Палац спорту [10 тис. осіб], — згадує Сергій Бриль, ринг-анонсер і шоумен. — Люди сиділи в проходах, це був абсолютно інший рівень боксу".

Загартувавшись у боях на аматорському ринзі, пізніше вони так само синхронно перейшли в професійну лігу, де закономірно показали відмінний результат. "Наш час настав", — усміхається Далакян.

А Золотарьов пояснює успіхи українських спортсменів тим, що вони прагнуть насамперед перемагати і не женуться за високими гонорарами.

"Виходячи боксувати, я не думаю, скільки отримаю, — зізнається Усик. — Кайфую від самого процесу, я обожнюю його".

Ломаченко, майстерністю якого захоплюються зірки світового боксу, в нещодавньому інтерв'ю НВ говорив, що в його свідомості бокс не став бізнесом: він не женеться за нечуваними гонорарами, погоджуючись на добре оплачувані, але безперспективні бої, важливі з погляду кар'єри.

Зліт українських боксерів — заслуга їхніх тренерів, чия відданість справі межує з фанатизмом, стверджують експерти. І насамперед відзначають Анатолія Ломаченка, який відомий своїми авторськими методиками, а також використовує всі передові техніки сучасного боксу.

Україна може дуже пишатися тим, чого досягли її бійці у 2018 році
Джон Распанті,
британський спортивний журналіст

Він тренує не тільки свого сина Василя Ломаченка, але і консультує деяких інших українських боксерів, зокрема Усика і Гвоздика. Саме Ломаченко-старший, на думку експертів, — основна фігура в сучасній школі українського боксу, відомого своєю інтелектуальною стратегією і точною роботою ніг боксерів.

Саме до такого боксу українці з успіхом привчають західного глядача, що звик до видовищних поєдинків, підкреслює Михайло Зав'ялов, президент Національної ліги професійного боксу України. Бої наших завжди збирають повні зали, говорить він.

Однак доля навіть найталановитішого спортсмена перебуває в руках не тільки тренера, але і промоутера. "Найголовніше, з ким ти контракт підписав, — каже Далакян. — Важливо, щоб промоутер був зацікавлений не просто заробити гроші, а довести тебе до кінця [чемпіонства], не кидаючи під танки".

Також у світі боксу вже кілька десятиліть існує неписане правило: спортсмен стане по-справжньому великою зіркою і трансляції його матчів за астрономічні суми будуть купувати провідні спортивні телеканали світу тільки в тому випадку, якщо він доб'ється популярності у США.

Успіх українців у боксі зумовлений ментально — так вважає Зав'ялов. Мовляв, бійцівський характер — відмінна риса співвітчизників. "На мене футболісти ображаються, коли я говорю: ну, не можете ви добре грати — це не наш вид спорту", — всміхається він.

Хоча причина, з якої в країні процвітає найпопулярніший серед силових видів спорту, зовсім не позитивна — це непринадна економічна ситуація у країні. "Бокс — спорт бідних", — констатує спортивний функціонер, у минулому — досвідчений тренер.

Для багатьох хлопчаків із небагатих сімей це реальний шанс увійти в клуб мільйонерів. "Коли я починав, у мене навіть боксерок не було, тренувався босоніж", — стверджує мер Києва, зоряний боксер Віталій Кличко, чий статок, за оцінками журналу Forbes, становить $85 млн. Тепер, по завершенню своєї спортивної кар'єри, він також вважає першопричиною перемог українських спортсменів їхнє бажання, значно сильніше, ніж у конкурентів, перемагати.

Хоча боксеру-початківцю до мільйонів далеко, він заробляє близько $100 за раунд. Значно більші гроші приносять чемпіонські бої, до яких спортсмени йдуть, самовіддано працюючи над собою, по 10–15 років.

"Сила українських боксерів у одержимості й навіть жертовності в досягненні цілей, — вважає Распанті. — Вони просто присвячують своє життя боксу".

Олександр Усик для мене чемпіон світу з великої літери
Даг Фішер,
головний редактор The Ring

Також багато експертів переконані: значну роль в успіхах нинішніх українських чемпіонів відіграв світовий тріумф братів Кличків. Водночас Зав'ялов, який до 1992 року тренував вітчизняну олімпійську збірну, стверджує, що українці задавали високий стандарт боксу ще в СРСР. Так, у 1980-і половина збірної з боксу була родом з України. А за час незалежності успіхи українського боксу не лише не розгубили, а й примножили.

"Я буваю на всіх світових конгресах — всюди до нас величезна повага і пошана", — говорить Зав'ялов.

Перший гучний успіх в історії вже незалежної України належить Олександру Гурову з Маріуполя: у 1995-му він став чемпіоном Європи у важкій вазі, перемігши нокаутом француза Норберта Екассі. Саме перемога Гурова стала тією знаковою віхою, після якої у світі Україну стали називати батьківщиною великих спортсменів.

"Всі газети і журнали тоді шуміли: за 1 хвилину 18 секунд [стільки тривав поєдинок] Гуров прорубав вікно в Європу", — згадує Зав'ялов.

За п'ять років почалася ера Кличків. Старший із братів, Віталій, пробув у статусі чемпіона світу в суперважкій вазі майже вісім років, а молодший, Володимир, — всі 12 років, і це був абсолютний рекорд у світовому боксі: так довго утримувати чемпіонство не вдавалося жодному боксеру.

Слава братів Кличків не тільки вплинула на створення позитивного іміджу України у світі, але і стала прикладом для нинішнього покоління чемпіонів. Дивлячись на них, на ринг виходили все нові й нові молоді боксери, аби здобути переконливу перемогу. І нині в українській історії спорту вже 12 боксерів — чемпіонів світу. До того ж практично всі, хто отримав пояс нещодавно, зокрема абсолютний чемпіон Усик, визнають, що "виросли на поєдинках братів Кличків".

Тепер уже для Усика старший Кличко не шкодує компліментів, називаючи його в бесіді з НВ "найталановитішим спортсменом, у якого велике майбутнє".

Ну, а сам Усик вже стає кумиром для молодих спортсменів. "Уявіть, як молоді хлопці з України кажуть:" Я хочу бути новим Ломою! Я хочу бути таким Усиком", — говорить Едді Хірн, британський промоутер. — Таким чином ви вирощуєте бокс з аматорського рівня. А Україна завжди була дуже сильною на аматорському ринзі".

Також Хірн переконаний: поява ще кількох нових українських чемпіонів — питання часу.

Провідні західні боксери й експерти — про українських спортсменів

Я не знаю, що в Україні є у воді, але ваші боксери найкращі у світі,

— Едді Хірн, промоутер

Василь Ломаченко прекрасний. Ви не бачили білих хлопців, які боксують, як він. Мені просто подобається дивитися, як він б'ється і рухається. Він неймовірний,

— Майк Тайсон, американський боксер

Найбільше мене вражає робота його [Василя Ломаченка] ніг. Просто вражає дивитися на те, як він пересувається, створює кути, скорочує і розриває дистанцію,

— Андре Ворд, американський боксер

Олександр Усик — винятковий боєць, великий чемпіон. Найбільша людина, з якою я коли-небудь ділив ринг,

— Тоні Беллью, британський боксер

Олександр Усик — найкращий боксер свого часу,

— Евандер Голіфілд, американський боксер

Василь Ломаченко — чарівник боксу, якому немає рівних,

— Стів Банс, спортивний оглядач The Independent