Апокаліпсис завтра

Людству доведеться попрощатися із підприємствами і транспортом, які працюють на викопному паливі, та майже повністю перейти на сонячну енергію, переконані найкращі кліматологи світу. Інакше вже у найближчі 50 років Лондон, Маямі й Одеса підуть під воду, а інші мегаполіси зруйнують урагани і смерчі

Анна Павленко

П ропливаючи повз затоплений перший поверх Вестмінстерського палацу, туристичний катер огинає Біг-Бен і опиняється над парламентськими садами. Річкова екскурсія Темзою стала обов'язковим пунктом екскурсійної програми у британській столиці.

Водний транспорт в індійському Мумбаї не менш популярний: десятки човнів дрейфують навколо знаменитої арки Брами Індії, яка височить над поверхнею Аравійського моря у місці, де колись була набережна. Тим часом на південь американської Флориди з'їжджаються дайвери, щоб подивитися на затонулі котеджі заможних американців на островах Маямі-Біч.

Саме така доля чекає на великі прибережні міста у найближчі 50 років, якщо людство продовжить забруднювати планету парниковими газами і дозволить глобальному потеплінню підняти температуру на 2°C. Тоді рівень Світового океану підніметься на понад 0,6 м, відбудуться незворотні кліматичні зміни, під загрозою опиняться цілі екосистеми, а сотні мільйонів людей страждатимуть від повеней, посухи, екстремальної спеки, лісових пожеж та бідності.

Цей апокаліптичний прогноз, опубліковано у нещодавній доповіді Міжурядової комісії зі зміни клімату (IPCC), яка діє під егідою ООН, спричинив чимало галасу. Наступного дня провідні видання світу винесли на першу шпальту тему клімату і процитували найгостріші фрагменти доповіді.

У ньому 90 вчених із 40 країн закликають світових політиків і все людство втримати глобальне потепління до 2030 року на рівні 1,5°C. Інакше повернути назад спричинені людською діяльністю зміни клімату буде дуже дорого, а то і зовсім неможливо.

У 2016-му 197 країн підписали Паризьку угоду про зміну клімату, взявши на себе зобов'язання не перегрівати планету більш ніж на 2°C. Однак тепер IPCC вважає гранично допустимою планку 1,5°C. До того ж вчені попереджають: якщо збережеться поточний рівень шкідливих викидів, світ чекає катастрофічне підвищення температури на понад 3°C.

Щоб утримати підвищення температури в межах 1,5°C, людству до 2035 року потрібно витратити близько 2,5% світового ВВП (або $2,4 трлн), підраховують вчені. Для порівняння: на $0,6 трлн менше інвестували в енергетичний сектор всі державні та приватні компанії світу в 2017-му.

"Зниженням викидів і зміною поведінки вже зараз ми можемо врятувати світ", — певен Пірс Форстер, директор Міжнародного центру клімату Прістлі в Університеті Лідса і один з авторів доповіді IPCC.

Дослідник називає доповідь оптимістичною, оскільки та не тільки вказує на проблеми, а й описує шляхи їх вирішення. Аби зупинити потепління, яке вже сягнуло 1°C щодо доіндустріальної епохи, урядам усіх країн потрібно повністю відмовитися від викопних енергоресурсів, вважають кліматологи, а також змінити підходи до управління землею, будівництвом і транспортом. А пересічні мешканці планети мають проявити турботу про екологію, змінивши свої повсякденні звички.

Л ише один день на початку вересня 2017-го року круто змінив життя маленької острівної держави Антигуа і Барбуда. Тоді до її берегів прийшла Ірма — ураган п'ятої категорії небезпеки, яка знищила 95% усіх споруд та інфраструктури на Барбуда. Через інші острови Карибського моря Ірма рушила до узбережжя американської Флориди, завдаючи руйнування і потопи. Всього від стихії постраждали понад 1 млн осіб, а загальний збиток сягнув $100 млрд.

Цей ураган став останнім із восьми найсильніших тропічних циклонів, зафіксованих у восьми регіонах Землі після 1979 року. Шість таких циклонів сталися після 2013 року, і лише два — ще в ХХ столітті, ділиться спостереженнями американський метеоролог Джон Моралес. Така тенденція співзвучна прогнозам кліматологів про те, що відповідно до нагрівання планети людство чекають усе більш руйнівні стихійні лиха.

"Повені та теплові хвилі, найсильніші циклони, лісові пожежі та танення льодовиків — найочевидніші приклади зміни клімату, — відзначає Форстер. — І кожна наступна частка потепління ускладнить ситуацію".

Пітер Джонстон, дослідник із Групи системного аналізу клімату в Університеті Кейптауна, згадує про трирічну посуху на півдні ПАР, яка цієї весни ледь не залишила його 400-тисячне місто без води. "В умовах потепління ймовірність таких засух зросте", — певен експерт.

Від початку індустріального періоду людська діяльність вже викликала глобальне потепління на 1°C, а це значить, що до червоної межі залишилося усього 0,5°C. За розрахунками кліматологів, із нинішніми темпами потепління цей рубіж людство перейде у період із 2030 до 2052 року. Після чого скорочувати викиди парникових газів буде вже недостатнім, і для охолодження Землі буде потрібно усувати викиди, які накопичувалися в атмосфері останні 250 років.

Із кожною десятою градуса потепління зростатимуть температура та кислотність Світового океану, а вміст кисню в його водах — знижуватиметься, що загрожує вимиранням цілим екосистемам. За останні кілька десятиліть половина мілководних коралів уже зникла, а кількість тварин у світі скоротилася на 60%, констатують у нещодавньому звіті дослідники Всесвітнього фонду дикої природи. Подальше скорочення вільних від впливу людини територій і зміна клімату погіршать ситуацію. Так, нагрівання Землі на 2°C подвоїть ризик зникнення половини популяції комах, які беруть участь у запиленні рослин. Зміняться умови вирощування основних сільськогосподарських культур, і знизиться їхня врожайність.

Однак, як наголошують автори доповіді IPCC, наслідки потепління на 1,5°C і на 2°C істотно відрізнятимуться. У першому випадку крига у Північному Льодовитому океані танутиме влітку раз на століття, а не кожні десять років. Коралові рифи не зникнуть повністю — десяту частину все ж вдасться урятувати. А рівень Світового океану підвищиться на 52 см замість 62, що вбереже від повеней 10 млн людей.

Будь-яке потепління означатиме, що характерна для всього післяльодовикового періоду температура підвищиться, і людство опиниться на незвіданій і небезпечній території, зазначає Джеймс Хансен, керівник програм у галузі клімату в Інституті Землі Колумбійського університету.

"Але 1,5°C залишать молоді та наступному поколінню шанс поборотися і повернутися або хоча б наблизитися до температури післяльодовикової ери, — розмірковує експерт. — А це просто необхідно, якщо ми хочемо зберегти берегові лінії там, де вони є зараз, і вберегти наші прибережні міста".

В Україні середньорічна температура вже зросла на 1,1 °C, перевищивши показник глобального потепління. За даними Міністерства екології та природних ресурсів, найвідчутніше, на 1,3 °C, в Україні потеплішало влітку. До того ж почастішали і посилилися посухи, а жарких днів із температурою вище 35 °C стало майже вдвічі більше.

"Клімат змінюється все швидше", — зазначає Світлана Краківська, співавтор доповіді IPCC, в. о. завідувача лабораторії прикладної кліматології Українського гідрометеорологічного інституту.

На основі наукових методів і чисельних моделей вона ще десять років тому спрогнозувала поточні зміни: тепліші осені та зими, прохолодний березень, збереження кількості річних опадів з їх перерозподілом між сезонами і нерівномірним випаданням по території.

Цього літа в східних регіонах майже не було дощів, а в Києві за один день випала місячна норма опадів, наводить приклад Ганна Акерманн, керівник кліматичного відділу українського центру екологічних ініціатив Екодія. Вона переконана: екстремальність погодних явищ у міру потепління зростатиме, як і розмір збитку, який вони завдають.

Про це попереджають й іноземні експерти. Аномальну спеку, яка цього літа накрила Західну Європу, спричинивши масштабні лісові пожежі в Португалії, Іспанії, Греції та навіть на півночі, в Швеції, вчені міжнародного об'єднання World Weather Attribution назвали безпосереднім наслідком глобального потепління і попередили: якщо нічого не робити, таким буде кожен сьомий літній сезон.

За оцінками вітчизняних вчених, у найближчі десятиліття Україна як наслідки глобального потепління може отримати затоплення прибережних територій, обміління річок, зникнення лісів і наплив кліматичних біженців.

Все це натомість може викликати втрату врожаїв, а також проблеми в роботі атомних та гідроелектростанцій, діляться прогнозами експерти Екодії. Навіть за потепління на 1,5°С кожен другий сезон у період із 2020 до 2050 року може бути посушливим, і найбільш схильними до засух будуть північно-східні і карпатський регіони.

А от півдню країни загрожує затоплення. Якщо до кінця XXI століття рівень Світового океану підніметься на 80 см, що вчені сьогодні розглядають як найпесимістичніший сценарій, то під водою опиняться тисячі будинків і десятки доріг вздовж узбережжя Чорного моря, прогнозує Акерманн.

"Буде затоплена українська Венеція Вилкове та цілі райони Одеси, де зараз зводять нові будинки", — заглядає в майбутнє еколог.

Із країн, де зміна клімату обернеться катастрофічними наслідками, в Україну та інші відносно сприятливі регіони хлинуть потоки біженців. За прогнозами Агентства ООН у справах біженців, через зміни клімату кількість вимушено переміщених осіб, яке сьогодні становить близько 68 млн, до 2050-го зросте на 250 млн.

У тримати потепління на рівні нижче 1,5°C — мета амбітна, але реальна, наголошують автори доповіді IPCC. Для цього людству слід попрощатися із промисловими об'єктами і транспортом, що працюють на викопному паливі, і до середини століття отримувати 85% усієї електроенергії з поновлюваних джерел. Водночас викиди вуглекислого газу за найближчі 12 років необхідно скоротити на 45%, а до середини століття звести до нуля.

Дослідники клімату закликають уряди і бізнес використовувати енергію сонця, вітру і біопаливо, інвестувати у енергоефективність і екологічно дружні виробництва, а звичайних громадян — встановлювати у своїх будинках сонячні батареї, економити енергію і воду, пересісти на громадський транспорт або електромобіль, їсти менше м'яса і відмовитися від надмірного споживання.

"Зараз дії кожного на вагу золота", — наголошує Краківська.

До того ж наскільки активним буде людство у стримуванні глобального потепління, багато в чому залежить від великих економік та їхніх лідерів, переконаний Джонстон. Показати приклад мають США та Австралія, каже він.

"Якщо лідери країн — великих виробників викидів СО2 не погодяться їх скоротити, втримати глобальне потепління на рівні 1,5 °C до 2030 року буде неможливо", — констатує Джонстон.

Не випадково доповідь IPCC побачила світ напередодні кліматичної конференції ООН, яка відбудеться на початку грудня у польському Катовіце. Своєю науковою працею дослідники розраховують підштовхнути світові уряди до рішучих заходів задля глобального захисту клімату. Деякі країни вже зробили перші кроки назустріч чистій екології, але й вони періодично ухвалюють рішення, які суперечать принципам Паризької угоди, зазначають оглядачі.

Клімат змінюється усе швидше
Світлана Краківська,
в. о. завідувача лабораторією прикладної кліматології Українського гідрометеорологічного інституту

Так, Велика Британія зобов'язалася до 2025 року закрити всі свої вугільні електростанції, аналогічний крок із кінцевим терміном у 2030-му анонсувала Канада, а Німеччина здійснює перші заходи із заборони автомобілів із дизельним двигуном. Разом із тим у жовтні 2018-го Сполучене Королівство відновило видобуток газу засуджуваним екологами методом фрекінгу, а німецька влада готується до вирубки лісу Хамбо неподалік Кельна заради розширення вугільного кар'єру. Тоді як американський президент Дональд Трамп і поготів заявив про вихід Сполучених Штатів із Паризької угоди.

Україна, яка також підписала цей документ, декларує мету скоротити викиди парникових газів до 60% у 2030 році щодо показників 1990-го. Однак Акерманн дивиться на подібні заяви зі скепсисом. Річ у тому, що після 1990 року в Україні зупинилися виробництва і стався економічний спад, через що викиди скоротилися більш ніж удвічі.

На думку Краківської, Україна гостро потребує національної кліматичної програми. Тільки тоді на науковій основі можна буде оцінити вразливість для кліматичних змін окремих регіонів, екосистем і населення, а також підрахувати потенційні збитки від викликаних глобальним потеплінням погодних явищ.

Потрібно також підготувати план адаптації до зміни клімату, наголошують фахівці Екодії, додавши до нього інформаційну роботу з населенням, стратегію розвитку зелених зон, політики реагування на екстремальні погодні явища, а також впровадження нових методів зрошення і культивації рослин.

"Люди мають діяти зараз, а не чекати, поки потепління сягне 1,5°C і для більшої частини населення планети буде занадто пізно", — узагальнює головний заклик доповіді IPCC Краківська.