Зрада несправжня. Перемогу в студію

16 травня 2018, 10:43
444
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Парламент нарешті прийняв хороший закон. Ввів інститут номінального утримувача. Відкривши таким чином для іноземних інвесторів спрощений доступ на ринок України

Ми завжди говорили, що дуже чекаємо іноземних інвесторів. Але самі інвестори цього не помічають. Мало хто розумів, що їм всім, цим самим інвесторам, необхідно пройти дев'ять кіл пекла, щоб купити український актив. Звична українська бюрократизація, коли для будь-якої дії необхідно принести довідку про флюорографію, працювала (та й поки що працює) і тут. І це в той час, коли світ наповнений грошима, які активно залучають більш гнучкі і більш розумні країни. І ось «крига скресла». Парламент проголосував закон про «номінального утримувача». І тепер, після прийняття додаткових постанов з боку регуляторів, інвестори отримають доступ до ринку України. Головне, щоб не було пізно, і щоб інвестори ще хотіли цього. А дивлячись на «криваву різанину бензопилкою» в Туреччині та Аргентині можуть виникати сумніви.

І так, тепер лондонському фонду не потрібно летіти до Києва і приносити документи з мокрою печаткою. Умовний інвестор відкриває рахунок в добре відомому йому міжнародному банку, який, у свою чергу, буде купувати активи вже на себе. Найчастіше це буде робити через свою дочку в Україні, що значно спрощує будь-які операції і процедури, що дозволяють цим операціям здійснитися. В результаті, якщо інвестор побачить для себе привабливість українського боргу, він досить швидко зможе цей борг купити. Поки ця сама привабливість не зникла. І мова йде про мільярди доларів. Тільки в один Єгипет, який, до речі, ввів у себе інститут номінального утримувача, за останній рік увійшло $18 млрд. Не зайві гроші.

Не варто шукати чорну кішку в темній кімнаті. Особливо, якщо її немає

У підсумку, всі у виграші. Країна отримує інвесторів. Внутрішній ринок отримає ліквідність, яку не могли самостійно дати вітчизняні банки. Що дозволить з часом вийти за грошима і корпоративним позичальникам. Депутати ж отримають ілюзію, що тепер вони зможуть позбутися від ярма МВФ, отримавши доступ не тільки до ринку єврооблігацій, але й залучаючи інвесторів у локальні папери. Ілюзію, яка допомогла згуртувати зал. І насправді залишається ілюзією з тієї причини, що без програми МВФ жоден інвестор не ризикне купувати українські борги, особливо номіновані в українській гривні. Адже не секрет, що стабільність гривні останніх років грунтувалася на співпраці з МВФ. І без неї гривню очікують дуже важкі часи.

Але заголовки замість «перемоги» рясніють «зрадою». Як це буває іноді – несправедливо. Звичайно, «зради» в Україні вистачає. Саме тому так важливо відзначати «перемоги». Але багато людей поспішили назвати «зрадою» поправку, яка забезпечила спрощену ідентифікацію. У чому заковика? Чому українське інформаційне поле облетіла звістка, що Ляшко і оппоблок протягнули «зраду», яка допоможе корупціонерам і підступним росіянам. Звичайно, важко повірити, що ці люди, які запропонували поправку, хотіли допомогти. Але іноді й палиця стріляє. Так і тут. Поправка говорить, що ідентифікацією, звичайно, клієнта повинен займатися той самий іноземний банк. Що логічно. Адже в цьому і є сенс «номінального утримувача». Адже якби не було цієї правки, все спрощення було б чисто номінальним. Адже тоді при угоді, все одно, один з її учасників мав би зобов'язаний принести все ті ж довідки, з мокрими печатками. І нівелювалася вся суть законопроекту. Все знову було б неймовірно складно. А ми ж хотіли спростити. Зараз же всі перевірки повинні здійснювати іноземні банки. Зокрема запитувати, «откуда дровишки».

Чи є тут ризик? Насправді ні. Фактично, ми делегуємо проведення ідентифікації західному банку. Цікаво, кому ви більше довіряєте, українському банку чи західному? Хто на вашу думку більше звик дотримуватися процедури? Чиє правове поле здається вам більш «авторитетним»? Ото ж бо й воно. Сьогодні в європейських банках головними людьми стають непримітні раніше сірі мишки, представники загадкового «комплаєнсу». Це ті самі люди, які проводять ідентифікацію клієнтів і кажуть бізнес-підрозділам, чи можна їм проводити операції. І зараз саме вони вирішують все. Такий новий тренд. Таке нове регулювання. Відкрити рахунок, принести гроші в банк, та й навіть забрати гроші з банку без пояснення причин в цивілізованій країні зараз дуже складно. Все прописано і зарегульовано і навряд чи хтось ризикне зустріти українського олігарха або бандита з розпростертими обіймами. За таке закривають латиські банки і штрафують авторитетні німецькі. Люди в банках цінують свої голови, свої робочі місця і свої зарплати. І не будуть ризикувати. Тому що тепер в світі це великий ризик. Тому навряд чи хтось із депутатів фракцій уболівальників Шахтаря зможе сам скористатися цією правкою. Як не зможуть і їх родичі, адже в західних банках «виграш в лотерею» не канає.

І про росіян. Так, росіяни можуть спробувати скористатися номінальним утримувачем. Якщо їм раптом з якоїсь неймовірної причини захочеться купити, наприклад, українські ОВДП. Але якщо ми так вже не хочемо бачити російські гроші в Україні, ми завжди можемо зобов'язати українські підрозділи вимагати від номінальних утримувачів за кордоном «національність» грошей. І припиняти подібні наміри. А самі емітенти будуть регулярно отримувати інформацію про своїх кінцевих власників. Було б бажання. Таку можливість закон залишає. І її треба буде просто прописати тепер, після прийняття закону. Адже відразу після набуття ним чинності нічого не станеться. Ні зради, ні перемоги. Наберуть сили лише бюрократи, які будуть виписувати процедури. І якщо хтось хоче підкласти соломинку, то саме регуляторам і треба зараз її вручити. З наполегливою вимогою «не проспати візит підступного ворога».

І так. Не варто шукати чорну кішку в темній кімнаті. Особливо, якщо її немає. Особливо в цьому плані радують страшилки, які говорять про те, що тепер росіяни і корупціонери прийдуть на приватизацію і все куплять інкогніто. Адже цей закон ніяк не впливає на процедуру приватизації. Але всім дуже хочеться здивувати глядача і читача глибокою і страшною зрадою. Адже вона продається краще. Але не варто купувати все, що вам намагаються продати. Навіть якщо перед вами маячить яскрава упаковка «зради».

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени

Журнал НВ (№9)

Справа, котра топить президента

Напередодні президентських виборів Петро Порошенко опинився в епіцентрі потужного скандалу в оборонному секторі, який може коштувати йому другого терміну

Читати журнал українською

Стань автором

Якщо Ви хочете вести свій блог на сайті Новое Время, напишіть, будь ласка, листа на адресу:

nv-opinion@nv.ua

Вибір редакції

Події

Сьогодні, 19:02

thumb img
Кримінал та заборона ЗМІ. Що відомо про законопроект щодо фейків у професійних медіа
Авто

Сьогодні, 20:00

thumb img
Дайте дві. Чому Tesla Model Y суттєво вплине на ринок електричних кросоверів
Події

Сьогодні, 16:35

thumb img
Мігранти та діаспора. Як в Україні регулюється набуття подвійного громадянства