Зеленський проти Путіна. Що буде з Україною?

Очевидно, що всі українці програють, якщо страшенно недосвідчений та політично безграмотний комік візьме на себе відповідальність керування країною. Економіка зайде в глухий гут, корупція розцвіте, російський президент Володимир Путін покаже зуби, і всім українцям стане куди гірше, ніж сьогодні.

Але кому буде ще гірше, ніж усім загалом?

За іронією, саме прихильникам Зеленського серед молоді на південному сході. І все завдяки Путіну.

Прогнози – це завжди ризикована справа, але ми можемо цілком безпечно прогнозувати, що Путін розглядатиме обрання Зеленського як золотий шанс розібратись з тим, у що він втягнув Росію в окупованому Донбасі.

Путін – не Ейнштейн, та будучи при владі два десятиліття, він трохи засвоїв, як досягти свого, особливо за рахунок слабких лідерів, які поняття не мають про міжнародні відносини. Розгляньте наступний, найбільш вірогідний сценарій. (Ставлю на те, що російські служби безпеки вже взяли його в розробку.)

Отже, Зеленський перемагає. Путін починає випробовувати серію відносно невеликих провокацій: можливо, цілковиту блокаду Керченської протоки чи «терористичну» атаку проти Російської православної церкви у Харкові чи Одесі, чи посилення бомбардувань російськими проксі-силами по лінії окупованого Донбасу. Жодна з цих дій не буде представлена як агресивна. Радше навпаки, Путін заявлятиме, що до кожної з них призвели ворожі дії українських «фашистів», і що Росія не мала вибору, крім як нанести удар у відповідь. Потенційна загроза буде очевидною – що Росію могли змусити до посилення своєї військової оборони проти озброєних братів і фактично розпочати повномасштабну атаку.

Ясна річ, що Путін досить розумний, аби усвідомлювати, що такі батоги мали би йти поруч з якимись пряниками. Його міністр зовнішніх справ Сергій Лавров повідомить Київ, що Росія завжди готова сісти за стіл перемовин. Зрештою, Москва не терпить насилля. Чи погодиться новий вельмишановний президент України долучити до цієї розмови сепаратистів? Зрештою, було би бажання, а спосіб знайдеться – кожен же хоче миру, особливо дві братні нації. Чи не фашисти в Києві штучно їх розділили? Чи не прийшов час росіянам і малоросам – вибачте, українцям – вирішити свої протиріччя раз і назавжди? Якщо сепаратистські об’єднання будуть повернуті в українське лоно, Росія із задоволенням допоможе з їх реконструкцією. Зрештою, кому потрібні прямі іноземні інвестиції Заходу? Кому потрібен Міжнародний валютний фонд? І хіба не більш розумно українським дорогам іти до Москви, ніж до Парижу? Просто задумайтесь, пане президенте, Україна об’єднана і мир з Росією наступив. Ви можете навіть отримати Нобелівську премію.

Перед Зеленським постане вибір між війною і капітуляцією. І вибір цей лежатиме виключно і неминуче на ньому, тільки на ньому одному, тому що жоден інший президент не стане настільки піддатливим для Кремля. Путін знає, що Петро Порошенко, Юлія Тимошенко і Анатолій Гриценко – ані з неграмотних, ані з недосвідчених, ані з наївних, як Зеленський. Провокувати та кусати їх було б значно, значно складніше і куди більш ризиковано. Але Зеленського? Чому б не випробувати коміка і побачити, з чого він зроблений?

Як би відреагував український Головнокомік? Скоріше за все, він буде зволікати, терпляче сподіваючись виграти час у намаганні з’ясувати, що на кону. Та часу буде обмаль. Умови на південному заході все гіршатимуть: блокада призведе до недостачі їжі в Маріуполі та Бердянську, більше бомб скидатимуть на православні церкви, більше солдатів і цивільних гинутимуть на фронті. Росіяни мобілізуються на захист їхньої святої церкви, українці й собі мобілізуються, генерали і сторожі порядку вимагатимуть відповіді на російські провокації. В міру того, як Москва посилюватиме тиск, Зеленський муситиме бути рішучим і діяти жорстко, щоб зберегти певний рівень довіри вдома. Та, скоріше за все, він або зазнає краху, або все вийде з-під контролю, або й те, й інше. Насилля всередині країни за підбурювання сепаратистських «зелених чоловічків», які проникатимуть через кордон, буде наростати. В той час як український президент безнадійно шукатиме якесь рішення, аби взяти під контроль хаос, спричинений його некомпетентністю, Путін проголосить Україну як державу, що зазнала краху, і яку необхідно рятувати від її «фашистів» і нерішучих лідерів.

Усічена з південного сходу Україна, ймовірно, переживе цю військову пожежу. Та це обернеться боком для виборців Зеленського на південному сході, які відтоді житимуть в спустошеній війною і забутою Богом провінції Російської Федерації. Молоді втечуть. Старі залишаться, приречені на страждання. Південний схід України почне нагадувати сепаратистські утворення в Луганську та Донецьку.

Ці нещасні люди принаймні залишаться в живих. А щодо тисяч полеглих на війні – усіх молодих, багато з яких доклались до обрання Зеленського – то вони не матимуть можливості переглянути свій вибір.

Переклад НВ

Новое Время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Олександра Мотиля. Републікування повної версії тексту заборонене

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени