Як використати паузу у бойових діях, що може скоро настати
Я накопав, здається, базовий сценарій для України, виходячи з сьогоднішніх процесів, розстановки сил, мотивацій
Що буде далі? На кілька днів випав із інформаційного поля. А тут Трамп, Путін, Зеленський, Європейські лідери, ультиматуми, прогнози економічного краху Росії та ризики скорочення допомоги Україні, потім 100 млрд європейських грошей на зброю Україні. Одним словом, різні сценарії. Все дуже цікаво, але нічого незрозуміло.
А розуміти, що далі - дуже треба. Як уклали малого спати, закопався в аналітику. І накопав, як мені здається, базовий сценарій для України, виходячи з сьогоднішніх процесів, розстановки сил, мотивацій.
За останній тиждень говорив із кількома міжнародними фондами, які дивляться на Україну і цей мій допис — скоріше, для них, ніж для себе.
Отже, вивчив усі можливі сценарії. У мене їх вийшло 6.
Розуміти, що далі - дуже треба
1. «Заморозка без визнання» (ймовірність ~45%).
— Лінія фронту де-факто фіксується без юридичної легітимації втрат.
— Пакет «ст. 5-like» з європейським ядром.
— Інтенсивність ударів падає, але «війна малої інтенсивності» (дрони/РЕБ/рейди) триває. Драйвери — тиск Європи «спочатку тиша», жорстка позиція Києва проти формальних поступок, небажання США вводити війська при готовності посилити ППО/ВД.
2. «Крихке припинення вогню + місія спостерігачів/сил ЄС» (імовірність ~20%).
— Короткий перемир’я для старту політичних переговорів.
— Європейська місія вздовж лінії розмежування.
— Санкційний snap-back за порушення.
Ризик: швидке розмивання режиму паузи масовими ударами.
3. «Переговори буксують, війна середньої інтенсивності» (ймовірність ~20%).
— Бої в Донецькій області, поступове «прогризання» з обох боків.
— Дипломатія в довгій паузі.
— Драйвери: завищені вимоги Кремля; внутрішньополітичні обмеження Києва (конституційна заборона на відступлення території).
4. «Поганий компроміс під тиском» (~7%).
— Юридична фіксація територіальних поступок замість гарантій та зняття частини санкцій → політична криза в Україні,
— Ризик делегітимації домовленостей та їхня недовговічність.
5. «Ескалація до інциденту НАТО-РФ» (~4%).
6. «Позитивний прорив» (~4%).
Потім я ці сценарії прогнав через Метод Монте-Карло із застосуванням ШІ (побудова і аналіз понад 1 тисячі сценаріїв). І отримав ймовірність кожного сценарію
Тож.
Сценарій 1. Заморозка без визнання — базовий
— Військова динаміка не дає швидкої перемоги жодній стороні;
— Європа/США шукають архітектуру гарантій без вступу до НАТО.
— Кремль хоче «заморозки» на своїх умовах, але, без формального визнання Києвом, це впирається у де-юре.
— Значить, «де-факто фіксація» з продовженням боротьби «нижче за поріг» — найінерційніша рівновага на 6−12 місяців
Коротко.
Після раунду великої дипломатії - зустрічі Трамп — Путін та консультацій Вашингтона з Києвом та європейцями — контури найближчого року стали яснішими.
Найбільш вірогідний режим де-факто фіксації лінії фронту без юридичного визнання («заморозка без визнання») за одночасної спроби зібрати пакет гарантій безпеки на кшталт ст. 5 поза НАТО і великий збройно-промисловий пакет, що, багато в чому, фінансується Європою, із закупівлями у США.
Це знижує ризик стратегічного прориву Росії, але не виключає «війни низької та середньої інтенсивності» — ударів БПЛА, ракет, кібероперацій та тиску на енергетику з обох боків.
Контекст останніх 7 днів — дипломатія у режимі fast deal:
— Вашингтон просуває архітектуру гарантій для України без введення військ США (не сценарій Південної Кореї, але все ж таки), і з реальною підтримкою (ППО, розвідка, кібер, авіаційна підтримка без boots on the ground).
— Європа — ключовий фінансовий донор та спів-спонсор індустріального нарощування (боєприпаси, ППО, ремонт та локалізація безпілотних систем).
— Москва підвищує ставки ударами по критичній інфраструктурі, щоб торгуватися «під вогнем». Класичний прийом терористів.
Що хоче Трамп?
1. Швидкий видимий результат. Політичний капітал — показати «деескалацію без військ США», оформити рамку гарантій та великий оборонний контракт (який покаже своїм виборцям як велику перемогу Америки)
2. Скинути тягар на Європу. Зберегти американське лідерство, але змістити фінансування та частину ризиків на ЄС та коаліцію «готових».
3. Транзакційний світ. Перевага простим, вимірним домовленостям — припинення вогню, верифікація, постачання та страхові механізми — замість довгих геополітичних конструктів.
Як сказав вище, найімовірніший сценарій на 12 місяців: «заморозка без визнання»
Що він означає на практиці:
— Лінія бойового зіткнення, фактично, фіксується, але Україна не йде на де-юре поступки територій.
Будь-які «лінії безпеки» трактуються як тимчасові. І це питання не лише Конституції, а й настрою українського суспільства.
— Гарантії для України — «ст. 5-like» через коаліцію країн — автоматизовані елементи ППО/ПРО, розвідпідтримка, кіберзахист, прискорений доступ до озброєнь під час порушень.
— Промисловий контур — довгі контракти на ППО/боєприпаси/БПЛА, локалізація виробництва та ремонту в Україні; європейське фінансування — у зв’язку з американськими поставками.
Створення СП з українськими виробниками, фінансування замовлень зі сторони партнерів.
— Ведення війни нижче за поріг — регулярні атаки БПЛА/ракетами, стримування завдяки посиленню ППО (у тому числі, й із застосуванням українських розробок); ризик інцидентів залишається.
Що це дає
— Час нарощування сил, відновлення енергосистеми, бюджетної передбачуваності та індустріалізації оборонки.
Чого не дає
— Повноцінної деокупації та юридичного світу; «заморозка» вразлива до її зриву.
Ключові ризики
— Спойлерські удари Росії по енергетиці та логістиці України, щоб розірвати дипломатичну динаміку. Ми відповідатимемо.
— Розмиті «гарантії» — відсутність автоматизму заходів у відповідь перетворить рамку на декларацію.
— Інфляція очікувань — «швидкий мир» без припинення вогню демотивує союзників та суспільство.
— Політична турбулентність — будь-яке обговорення де-юре поступок викличе кризу легітимності та удар по коаліції підтримки.
Що робити Україні: умовний план на 30/90/180 днів
1. Зацементувати «гарантії як механіку», а не гасло (30−60 днів). Прописувати автоматичні тригери реакції партнерів на порушення — посилення ППО/передачу номенклатур, санкційний snap-back. Зафіксувати право на оперативний імпорт озброєнь та боєприпасів із SLA за термінами.
2. Побудувати ПВО-щит + енергетичну броню (до зими). Часу замало, але ми вже третій рік щось будуємо. Пріоритизувати далеку/середню ППО, морські та наземні засоби ПРО; розгалужену систему хибних цілей. Прискорити децентралізацію генерації (газопоршневі, ВІЕ-острова, накопичувачі), резервні схеми мереж та ремонтні фонди. Ще більше розширити можливості імпорту.
3. Локалізація оборонки та MRO в Україні (90−180 днів). Спільні лінії з БПЛА, БК, ремонту бронетехніки та систем ППО; офсет + експортні ліцензії під європейське фінансування. Єдине вікно для індустріальних партнерств: стандарти НАТО, прискорені сертифікати, страхування військових ризиків.
4. Фінансовий контур та страхування (до кварталу). Розширити військові експортно-кредитні агенції (ECAs) партнерів на українські проекти; фронт-лоадинг коштів ЄС на проекти енерго-ППО. Запустити схему страхування політичних/військових ризиків для інфраструктури та заводів (через МФІ/ECAs).
5. Політико-правова чистота (постійно). Будь-які «лінії» — тільки як тимчасові заходи безпеки; нуль де-юре поступок. Вбудувати у рамку «гарантій» механізм верифікації та міжнародний моніторинг.
6. Комунікація для союзників та ринку (безперервно). Окремі дорожні карти для США та ЄС-що потрібно, що даємо натомість (локалізація, спільні НДДКР, робочі місця). Публічні KPI «Щита України» — відсоток перехоплення, середній термін відновлення енергопотужностей, обсяг локалізованого виробництва.
Що це означає для бізнесу та інвесторів (те, що особисто мене цікавить сьогодні найбільше)
— Зниження хвостових ризиків за збереження «frontline-ризику» — премія за ризик країни залишиться, але прогнозованість фінансування та енергостабільності зросте.
— Фокус галузей — енергетичне машинобудування, зберігання енергії, ППО/РЕБ, БПЛА, ремонт/логістика, цивільна реконструкція (модульні заводи, будматеріали).
— Вікно для індустріальних JV на 2−3 роки вперед — локалізація під європейські гроші та американську номенклатуру — рідкісний випадок «три в одному».
Bottom line
Найближчий рік з високою ймовірністю пройде під знаком «заморозки без визнання».
Це не поразка і не перемога, а індустріально-оборонна пауза, яку потрібно конвертувати у потужний ППО-щит, «енергоброню» та локалізовану оборонку.
Ключ до стійкості - жорстка механіка гарантій та економіка угоди, де кожен союзник розуміє, за що він платить та що отримує.
Для України ставка проста — наростити міць швидше, ніж противник встигне зламати паузу.
Вийде це зробити чи ні - залежить лише від нас.
Текст опубліковано з дозволу автора
