За що торгуватимуться Трамп і Путін

«Буде божевільний тиждень, краще нічого не планувати», — за кілька днів, проведених у Вашингтоні, цю фразу я почув добрий десяток разів. Кажуть, що кожного разу перед інавгурацією нового господаря Білого дому чиновний люд, незліченні співробітники апарату Конгресу, журналісти занурюються в нервовий стан. Адже в когось відкриваються нові можливості, а комусь доведеться піти. Проте цього разу все інакше. Кавової гущі з усіх «Старбаксів» американської столиці не вистачить, щоб забезпечити нескінченні ворожіння, яким віддаються зараз у Вашингтоні. Через кілька днів керівником наймогутнішої держави світу стане людина, яка, очевидно, не дуже уявляє, що саме вона збирається робити як всередині країни, так і за її межами. Одна його заява виключає іншу. Тому скільки разів не читай стенограму його першої прес-конференції, не можливо зробити бодай якісь серйозні припущення про майбутню політику Дональда Трампа.

При цьому величезна кількість американців обурена тим, що країна дісталася людині, яка не тільки не приховує своєї порочності, але і милується нею, виставляє її напоказ. Тисячі людей збираються протестувати на наступний день після інавгурації. Багато згадують сьогодні про антивоєнні марші, які струшували Америку більш ніж півстоліття тому. Як і тоді, країна розколота. Розколота не внаслідок війни. Розколота в результаті того, що багато хто впевнені: президентство Трампа обернеться катастрофою як для США, так і для всього світу.

Дивним чином саме цими днями збулося найпотаємніше бажання російських начальників, які так довго мучилися від комплексу неповноцінності, від того, що вони не могли грати тих ролей у світовій політиці, про які мріяли. Сьогодні слово «Росія» не сходить зі шпальт американських газет. Ще б пак, з нашою країною пов'язана більшість скандалів, в які так чи інакше залучений Дональд Трамп. Це і звинувачення в тому, що російська розвідка за наказом Путіна намагалася підтримати Трампа під час виборів, дістаючи і поширюючи компромат на його противників-демократів. Тепер до цього додалася очевидно фальшива доповідь про компромат на обраного президента США, який начебто мають вітчизняні спеціальні служби. Так чи інакше, але саме ставлення до нашої країни сьогодні перебуває в центрі американської політики.

Саме про ставлення до Росії запитували на слуханнях кандидатів, яких Трамп висунув на вищі посади у сфері оборони, безпеки та зовнішньої політики. Судячи з їхніх відповідей, вітчизняні депутати дещо поквапилися аплодувати його обранню.

Так, кандидат у держсекретарі, кавалер російського ордена Дружби нафтовий магнат Рекс Тіллерсон, який мав ще недавно чудові стосунки з Кремлем, заявив, що дії Росії в Україні «вимагали пропорційної силової відповіді та демонстрації сили». Мало того, Тіллерсон підтримав ідею про передачу Україні так званої летальної зброї. Зауважимо, що так ненависний російським начальникам Обама твердо стояв на тому, що такі поставки контрпродуктивні.

Кандидат у міністри оборони відставний генерал Джеймс Матісс цілком відверто заявив, що дії Кремля викликають у нього «серйозне занепокоєння», оскільки загрожують світовому порядку. Матісс також висловив упевненість, що саме Росія разом з Іраном отримала вигоду з хаосу громадянської війни в Сирії. Майбутній керівник Пентагону не приховував свого скептичного ставлення до перспектив співпраці з нашою країною в принципі: «З часів Ялти ми багато разів намагалися взаємодіяти з Росією. Але досягли небагато. Зараз ми просто маємо визнати реальність того, з чим маємо справу в особі Путіна».

Не більше оптимізму щодо Росії висловив і конгресмен Майк Помпео, який претендує на пост директора ЦРУ: «Росія поводиться агресивно, вторгшись і окупувавши частину української території, погрожуючи Європі і ніяк не допомагаючи знищенню терористів». Він заявив, що необхідна сильна відповідь на кібератаки з Росії. Нарешті, Джон Келлі, ще один відставний генерал, який претендує на посаду міністра внутрішньої безпеки, заявив про повну довіру до думки розвідки про те, що Путін намагався впливати на президентські вибори у США.

Така одностайність у викритті Москви змусила деяких експертів підозрювати, що саме домовленості щодо Росії, відмова від спроб нормалізувати відносини з Кремлем і стануть основою для встановлення нормальних відносин між Трампом та американською політичною елітою. Тобто Росія буде не суб'єктом, а об'єктом американського внутрішньополітичного торгу. Втім, схоже, що сам Трамп всерйоз має намір поторгуватися з Путіним. В інтерв'ю британській The Times він заявив, що скасування частини санкцій можна було б поміняти на згоду Москви на скорочення своїх ядерних арсеналів. Водночас зовсім нещодавно обраний президент заявив, що США мають свій ядерний потенціал збільшувати. Мені довелося почути виклад сценарію, який виглядає однаковою мірою неймовірним і фантастичним. Трамп може, мовляв, запропонувати Путіну всерйоз взяти участь у війні з тероризмом на Близькому Сході, замінивши там американські війська російськими. На жаль, сьогодні немає нічого неможливого.

Текст опубліковано з дозволу автора.

Оригінал

Більше поглядів тут