Що ви ще не бачили на YouTube

YouTube вже давно відійшов від іміджу платформи, яка постить в мережі «криві відео з телефону» для молоді. Продакшн для YouTube стає все дорожче і якісніше, і не тільки підлітки, а й дорослі, які шукають якісний контент, все більше проводять часу на платформі, стежачи за балакучими влогерами і освоюючи навчальні відео з мікробіології.

У мене теж є кілька улюблених проектів на YouTube, а коли дізналася, що більшість моїх друзів теж їх дивляться, вирішила про них написати, особливо з огляду на те, що в Україні YouTube — стабільно в трійці найбільш популярних онлайн ресурсів.

Crash Course. Для початку я повинна нагадати про старий проект Crash Course. Сім років тому двоє братів з Канади вирішили монтувати невеликі відеоуроки для американської шкільної програми. Зараз понад 10 млн передплатників каналу можуть знайти на ньому допомогу з величезного спектру тем: від літератури до штучного інтелекту. Навіть в школі нам часто показують ці невеликі відео для швидкого пояснення складних тем! Я сама постійно дивлюся Crash Course про те, що не зрозуміла в класі, або для того, щоб підготуватися до тестів.

Порада: всі ведучі дуже швидко говорять, тож швидкість перегляду краще ставити на 0.75.

Jubilee. Це зараз мій найулюбленіший канал. У нього 4.44 млн передплатників. Ще 9 років тому його автори розміщували в мережі короткометражки про різні важливі проблеми, але робили це в дуже нудній манері, тож їхні відео набирали в середньому 10 тис. переглядів. Два роки тому вони пройшли повну трансформацію, і прийшли на YouTube як Jubilee Media, почавши робити шоу про controversial issues (спірні/суперечливі питаннях). У Jubilee зараз є три відмінних проекти:

Middle Ground (середина або консенсус) — завдання цього шоу протиставити дві групи людей з абсолютно різними думками по конкретній темі. Наприклад, про- і анти-вакцини; атеїсти і віруючі, вчені і «flat Earthers», за і проти демократії і т. д. На кожному шоу нове спірне питання: учасникам закидають певну тезу про клімат, аборти, фемінізм, веганство тощо. Згодні з ним, виходять в центр студії і говорять про свої аргументи. Потім люди, які не згодні, підсаджуються і пояснюють, чому вони не згодні. Завдання про закінчення випуску полягає в тому, щоб дві групи знайшли «middle ground». Кожен повинен зробити кілька кроків назустріч іншому. Це шоу дуже важливе, тому що показує, що люди, які не згодні з тобою, не такі вже й «інші», і з ними можна спілкуватися і навіть знайти щось спільне.

Spectrum (спектр) — проект збирає людей однієї соціо-демографічної групи (наприклад, тільки жінок, тільки папараці або тільки республіканців). Групі дають спірну тезу, і учасники шоу повинні позиціонувати себе на спектрі від strongly disagree (категорично не згоден) до strongly agree (повністю підтримую) щодо цієї тези. Зрозуміло, що є і проміжні позиції, як в будь-якому соціологічному опитуванні. Далі учасники публічно обговорюють свої і чужі думки. Результати дуже несподівані, оскільки бувають тези, щодо яких у кожного учасника своя думка. І це незважаючи на те, що учасники приписують себе до однієї і тієї ж групи. Краса цього проекту в тому, що він розбиває стереотипи про цю групу людей, а також доводить, що приналежність до групи не обов’язково зумовлює твої переконання і думки. Тож не всі люди безнадійні.

Ще один їхній проект — Odd man out (чужий на вихід). На цей проект відбирають учасників, всіх (крім одного невідомого чужого) причетних до однієї групи — наприклад, заміжні, репери, фанати Beyoncé тощо. Завдання того одного «чужого» (mole англійською) полягає в тому, щоб інші повірили, що і він є частиною ком’юніті. А завдання інших — знайти чужака, виключаючи по одному учаснику в кожному раунді (як у грі «мафія»). У підсумку всі спілкуються, ставлять один одному запитання, вишукують розбіжності в історіях і шукають чужака. Цікаво дивитися, як при голосуванні люди готові підтримувати учасників зі схожими на їх історії або відповіді. Висновок, який можна зробити після перегляду таких передач: для того, щоб краще зрозуміти людину, недостатньо кількох запитань. І ти розумієш, що не кожен хіпстер, що катається на серфі на Venice Beach — веган, а білий 60-річний чоловік з Середнього Заходу якраз не завжди підтримує президента, незважаючи на те, що являє собою стандартний образ його виборця. Тож люди різні, а стереотипи — реальне зло.

YouTube стає якіснішою платформою, і у глядачів формуються вищі очікування до проектів. Тож традиційним медіа варто дбати вже не тільки про свої рекламні бюджети, які давно перетікають в інтернет, але також і про якість своїх шоу. Скоро мобільні інтернет-команди зможуть швидше і якісніше реагувати на запити суспільства. Що будуть робити величезні неповороткі студії з мільйонними бюджетами, незрозуміло. Зате ясно, що вибере молодь.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ