Євробачення-2019. Слабке місце суспільства

Перед тим, як я нарешті доберусь до кухні, де розквітне фіалка і я нарешті поплачу над тим, що трапилось, тезово:

Контракт був готовий до того, як стало відомо хто переможець, з усіма пунктами. І він не був прописаний спеціально для MARUV, він був однаковий для всіх.

Окрім стандартних вимог Європейської мовної спілки (ЄМС) було додано два пункти – про скасування гастролів у РФ на період проведення Євробачення та трьох місяців після конкурсу та про штрафні санкції в разі порушення умов договору.

Ні, ми не могли роздати всім фіналістам контракт до виступу – він містить конфіденційну інформацію і надається лише переможцю.

Так, суспільний мовник цього року має змогу забезпечити лише два готельні номери, з огляду на бюджет на цей проект. (Проте ми вперше за кілька років самі звозили в Мінськ переможницю дитячого Євробачення, і заощадили пару мільйонів гривень на тому, що провели онлайн-відбір, але кому ж це цікаво).

Минулого року пункти контракту, що стосувались участі в прес-конференції, імпровізацій тощо були в частині контракту артистів з СТБ. У нас був пункт щодо передачі прав на пісню. Цього року ми пропонували весь контракт з усіма пунктами від себе, позаяк СТБ не забезпечували приїзд учасника на конкурс. Це стандартні правила ЄМС, споконвічні.

Так, ми не затверджували відбір артистів продюсерами СТБ за критерієм «благонадійності». Мова йшла про кілька годин телепрограми – музичного конкурсу з метою вибору найкращої пісні. Обирали учасників за треком, номером, образом, історією. Суспільне мовлення керується законами: зокрема, законом про Суспільне, що передбачає консолідацію суспільства, та правилами проведення пісенного конкурсу. Дискримінація авторів, що практикують ділові стосунки з РФ, могла бути вчинена на власний неформальний розсуд на етапі відбору, але це могло вплинути на об’єктивний характер та професійний рівень музичного конкурсу.

Неписаний закон – не толерувати артистів та здійснювати «дискримінацію» по відношенню до їх творів та виступів на суспільному мовнику, що їздять на заробітки в РФ, існує. Але його не підтримують всім суспільством, що продемонструвало голосування глядачів музичного шоу.

Так, глядачі музичного шоу – це не все суспільство.

Зазначимо, що більшість артистів/авторів/виконавців, пісні яких підходять для шоу, на думку продюсерів, так чи інакше мають стосунки до гастролів або бізнес-зв’язків з РФ. Наприклад, приватні виступи і касові концерти, написання музики для саундтреків, виконання аранжувань та написання пісень, послуги бек-вокалу, продаж прав тощо.

Ця картина була характерною для всіх років національного відбору. Нещодавно були оприлюднені деякі факти про суддівський склад конкурсу, що тільки доводить тезу про загальний характер ділових стосунків зі шоубіз-структурами в РФ.

Так, це було слабке місце відбору. Це слабке місце суспільства.

Про існування права погодження кандидатури фіналіста від НСТУ широкий глядач не знав до сьогоднішнього дня. На яких етапах ми, як мовник, могли недопустити цієї ситуації і вдатись до регулювання та дотримання неписаного закону?

- Ми могли отримати фінансування мовника, достатнє для проведення нацвідбору самим, і в цьому випадку наша служба безпеки автоматично була би включена в процес, що би ймовірно могло вплинути на особисті рішення продюсерів при відборі.

- Ми могли не погодити СТБ половину відбору за критерієм наявності факту ділових стосунків учасників з РФ, включно з суддями, розуміючи які наслідки це мало би для кінцевого продукту, вихідної політизації конкурсу та стосунків з партнером.

- Ми могли би втрутитись у роботу суддів і вимагати поставити непрохідний бал всім учасникам конкурсу з «сумнівними» біографіями.

Ми зіграли чесно по відношенню до учасників і продюсерів на етапі відбору і не порушували жодного закону, крім «неписаного». Ми зіграли нечесно, на думку певних верств суспільства, поставивши під сумнів вибір глядачів, хоча наш договір з СТБ не передбачає і ніколи не передбачав автоматичного підписання договору з фіналістом шоу «Нацвідбір». Ми діяли в рамках законів і правил пісенного конкурсу.

Ми не дійшли згоди з артистом, оскільки мали взаємні застереження щодо участі артиста в конкурсі та кожна сторона вбачала певні ризики для себе. Договір був чесним і підлягав обговоренню, як і будь-який договір. Чесною була розмова артиста з нами і у нас з артистом теж.

Так, гра за прозорими правилами – це інколи більший патріотизм, ніж не їздити на гастролі до країни-агресора.

Прошу вибачення у всіх, хто вважає себе стороною, що постраждала, внаслідок недосягнення домовленості між НСТУ та артистом. Я справді вважаю, що діяла в інтересах перш за все суспільства, суспільного мовника та, за моєю суб’єктивною думкою, також в інтересах артиста.

Так, ідеальний кандидат для пісенного конкурсу від України повинен мати пісню Джамали, харизму Данилка, ноги Марув та репутацію Забужко. Але поки ми чекаємо пришестя цієї людини, давайте вирішимо якими є правила.

Текст опублікований з дозволу автора

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени