Якщо звільнити Трампа. 8 ризиків та 3 причини, чому це варто зробити
Епізод з Україною і справді може стати переломним моментом для американців
Спікер Палати представників США Ненсі Пелосі оголосила, що демократи розпочали процедуру імпічменту президента Дональда Трампа через обвинувачення у намаганні тиснути на українського президента з метою дослідити діяльність його політичного противника-демократа.
А коли стенограму телефонного дзвінка опублікували, демократи сказали, що докази є ще більш компрометуючими, ніж вони очікували.
Згідно зі стенограмою, Трамп сказав: «Тут багато говорять про сина Байдена, і що Байден зупинив розслідування, і багато людей хочуть дізнатись про це більше, тож було б прекрасно, якби ви могли щось зробити зі своїм генеральним прокурором… Байден усім хвалиться, як він зупинив те розслідування, тож якщо ви можете розібратись з цим… Все це звучить жахливо для мене».
Імпічмент Трампа все ж має ризики для демократів. Змістити нинішнього президента є чимось на кшталт ядерної опції в американській політиці.
Александр Гамільтон зважав на складність та інструменти для процедури імпічменту в своїх федеральних паперах 1787−88 років. «Мати добре сформований суд для розслідування справ про імпічмент вже не стільки бажано, як складно при уряді, який цілковито є виборним».
Успішні імпічменти чи ні — а більшість завершуються невдачею — наслідки процесу будуть глибокими та довготривалими. І він супроводжуватиметься значними складнощами, навіть якщо Трамп учинив великий злочин у своїх дипломатичних відносинах з Україною.
Ось як виглядають вісім ризиків для демократів.
1. Нічого не вийде
Перш ніж ми перейдемо до деталей злочину, в якому обвинувачують Трампа, поміркуймо про те, наскільки ймовірним є те, що імпічмент не трапиться — навіть якщо злодіяння президента таки мають місце.
У Палаті представників достатньо демократів, аби проголосувати за імпічмент. Для ініціювання процедури імпічменту необхідна лише проста більшість (тобто 218), а поміж 435 членів Палати є 225 демократів.
Проте, щоб визнати Трампа винним, недостатньо демократів у Сенаті. Щоб визнати провину Трампа заради зміщення його з посади, за це мають проголосувати дві третини зі ста сенаторів (тобто 67, так звана «супербільшість»), і лише 46 з них є демократами.
Навіть якщо припустити, що деякі республіканці до них приєднаються, арифметика все одно на стороні Трампа.
Найбільший виклик, з яким зіштовхнуться демократи, полягає в тому, чи може такий юридично об'єктивний Сенат, яким його бачив Гамільтон, діяти незалежно від переваги в ньому тої чи іншої партії. Мало що в сучасних подіях — та й американській історії загалом — вказує на те, що таки може.
2. Напрацьований імунітет
Трамп здійснив так багато маленьких погрішностей, що жодне велике до нього так і не причепилось. Він став експертом в ухилянні від кримінальних обвинувачень і неодноразово стверджував, що всі вони є частиною полювання демократів на відьом.
Величезні інвестиції у вигляді часу та енергії, затрачені на розслідування Мюллера, так і не змогли викрити злочин, який на переконання Пелосі пройде конституційний контроль.
Епізод з Україною і справді може позначити переломний момент, але досі ніяка інша погрішність так і не привела до імпічменту.
3. Це вочевидь не те, що тягне на імпічмент
Ось що може бути підставою для імпічменту, згідно з Конституцією США: «Президент, віце-президент та всі держслужбовці США мають бути зміщені з посади шляхом імпічменту за обвинуваченнями у зраді, корупції чи інших важких злочинах чи проступках».
Адвокати Трампа поставить під сумнів кожну спробу представити його «дипломатію» з українським лідером як те, що сягає рівня «важких злочинів чи проступків».
4. Це посилить Трампа
Якщо спроба демократів здійснити імпічмент призведе до того, що в Сенаті Трампа виправдають, результатом для партії Пелосі стане не ослаблений президент — навпаки, як не парадоксально, це лише розв’яже йому руки.
Коли республіканці піддали імпічменту президента Білла Клінтона в 1998-му, в результаті його визнали невинним у Сенаті. І два його останні роки при владі, попри сором після скандалу з Монікою Левінскі, були одними з найбільш вражаючих за його каденцію.
Клінтон звільнив Косово від сербів і здійснив економічний бум. Він покидав посаду, будучи одним із найбільш популярних президентів в історії Америки. Імпічмент став його рапірою. Так само буде і з Трампом.
5. Згадайте Brexit
Великобританію нині лихоманить, і головним чином через те, що демократичну волю більшості виборців відкинув політичний істеблішмент, якому не сподобались результати голосування.
Уявити подібне у США нескладно: якщо політичні еліти Вашингтону успішно змістять з посади законно обраного американського президента, для і без того поляризованої нації це стане каталізатором, що переросте у щось на кшталт культурної війни.
Демократам було би за краще працювати на те, щоб перемогти Трампа в урні з бюлетенями в 2020 році.
Якщо Трамп піде з посади нормальним шляхом, прихильники не зможуть пред’явити, що його змістили радше політично-юридичними методами, а не конституційно-демократичними.
6. Демократам необхідно привести в порядок власну виборчу стратегію
Замість розпочинати битву за імпічмент, демократи мали би вирішити проблеми, які породили Трампа.
Він — симптом, а не причина культурного невдоволення переважно білих американців робочого класу, які відчували себе покинутими демократами. Імпічмент лише посилить це. Трамп матиме потужний привід заявити, що розслідування проти нього доводить, що Демократична партія втратила свою суть і більше не співвідносить себе з виборцями з числа робочого класу.
7. Імпічмент непопулярний
У країні немає стабільного консенсусу щодо того, що імпічмент — це правильно. Це може змінитись після того як американцям представили стенограму українських махінацій Трампа.
Та поки у Конгресі не переконаються, що такий національний консенсус існує, варто тримати порох сухим.
8. Трамп любить вуличні бійки
Він сіяє, маючи ворогів, яких може побороти. І він продовжить насолоджуватись перевагами посади президента США, навіть коли його обступлять сіті імпічменту. Він створить свій порядок денний і гратиме жертву. Він майстер у цьому.
Демократи, навіть озброєні мораллю та законом, можуть збагнути, що їм не під силу це задання.
Імпічмент — це саме те, чого Трамп і хоче від демократів. Це дасть його часто хаотичній та неукомплектованій адміністрації фокус і мету.
А ось для демократів і три причини на користь імпічменту.
1. Це правильно з моральної точки зору
Схоже на те, що під час того телефонного дзвінка Трамп дещо розмив лінію між національними інтересами та власними політичними цілями. Звернення до іноземного лідера за брудом на його політичного суперника може заслуговувати на осуд, і може навіть на імпічмент.
2. Та і верховенство права цього вимагає
Елайджа Камінгс, голова комітету з контролю над Палатою представників, виразила таку думку ще в квітні: «Навіть якщо ми не виграли, і навіть якщо не трапиться імпічменту, я думаю, що історія би усміхнулась, дивлячись на те, як ми відстоюємо Конституцію».
3. Політична доцільність
Навіть якщо президента не змістять шляхом імпічменту, цей процес обтяжуватиме Трампа весь час, що залишився йому до кінця каденції. Він не матиме змоги проводити політику, яку демократи давно вважають за анафему.
Тож як виборча стратегія імпічмент може принести певну вигоду демократам. До листопада 2020 року виборці можуть настільки стомитись від усієї цієї історії, що проголосують за зміну — і потягнуть за собою деяких республіканців.
Це також оживить електорат демократів та дасть їм та їхнім лідерам точку для фокусу, через що вони можуть уникати нападів одне на одного.
Проте це війна на послаблення. Вона залишить багато жертв на полі бою, а репутація Вашингтону опуститься ще нижче.
Переклад НВ
Новое Время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок The Conversation. Републікування повної версії тексту заборонене.
Оригінал опубліковано на The Conversation
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени
