Це, щоб ви розуміли, ось The Atlantic — це брила американської вищої інтелектуальної думки. Найрозумніші люди, тямущі, які знаються на суспільно-політичних науках, переважно на питаннях безпеки, тероризму, на питаннях міжнародної політики, міжнародної економіки тощо, туди пишуть статті. Це, напевно, найбільш авторитетний американський журнал.

І ось головний редактор цього журналу Джеффрі Голдберг, хоча не дуже публічний, але все одно на бекграунді його всі знають. Він володар дум американської політичної, економічної еліти, еліти, пов’язаної з безпекою тощо. І ось його додають у чат у Signal (там іще 18 осіб крім нього було). І в цьому чаті починають обговорювати бомбардування Ємену. А в цьому чаті перебувають люди з ніками, що збігаються з іменами зовнішньополітичного і військового розвідувального керівництва США. Тобто там глава ЦРУ, глава зовнішньої розвідки, глава Пентагону, радник із безпеки, радник із політичних питань Білого дому, віцепрезидент США — усі в цьому чаті в Signal. Якщо хто не знає, це месенджер, хоч він і засекречений, але все одно це просто комерційний месенджер.

Так ось, вони там обговорюють цю майбутню війну, і Голдберг розуміє, що його туди, мабуть, помилково занесли, тому що там обговорюють суперсекретну, ультраважливу інформацію, яку зазвичай у закритій кімнаті тільки віч-на-віч люди обговорюють, а тут вони на весь Іванівський майданчик розмірковують про те, які об'єкти бомбардуватимуть, о котрій годині розпочнуть удари, яку зброю застосовуватимуть для нанесення цих ударів.

А тут вони розмірковують про те, які об'єкти будуть бомбити

Загалом, Голдберг почекав, поки вони там домовлялися. Він подумав, що його хтось розігрує, що його хочуть підставити. Він ніяк не реагував на всі ці обговорення. Але потім Піт Геґсет, глава Пентагону, написав, що за дві години починаємо бомбити Ємен. І Джеффрі Голдберг сидить біля телевізора і дивиться, дійсно, за дві години починаються бомбардування Ємену. І він розуміє, що це все не якась підстава, що це все було насправді, що його просто помилково додали в чат військово-політичного керівництва США.

Це насправді найбільший розвідувальний, контррозвідувальний провал в історії, напевно, Америки. Такого рівня некомпетентності, такого рівня недбалості, непрофесіоналізму просто не було ніколи. Тобто, завдяки цій історії ми дізналися, що американська адміністрація — це психічно нездорові люди, некомпетентні. Ось, наприклад, той-таки міністр оборони Піт Геґсет — людина з інтелектом табуретки. І ось цей Піт Геґсет, зокрема, розповідав про те, як саме будуть здійснювати бомбардування. Він сказав, які шпигуни сидять у Ємені — назвав імена співробітників ЦРУ. І ось цей Голдберг каже — «у мене просто слів не було, я не міг повірити в реальність того, що відбувається». Тому що Голдберг працював у сфері національної безпеки, писав статті на цю тему. І я ось, не Голдберг, але і я не можу теж повірити в реальність того, що відбувається, щоб в Америці було настільки нерозважливе, недолуге керівництво.

Читайте також:

Ендрю Таннер

Зрада США огидна. За яким сценарієм іде війна в Україні та все інше

Але я що хочу сказати в цьому сенсі. Багато чого з того, що ми бачимо в Америці зараз і сприймаємо це як злу волю, насправді це пояснюється дебілізмом нинішньої американської адміністрації. Там, на жаль, дійсно зібралися вкрай недалекі, некомпетентні, неосвічені, просто тупі люди. Єдина їхня перевага — це те, що вони вірні особисто Дональду Трампу, вони його облизують, вони його цілують, люблять і носять на руках. Там, можливо, навіть когось звільнять за цей прорахунок, хоча я думаю, що скоріше за все, ні, тому що Трампу наплювати на це. Думаю, таких ситуацій буде багато ще.

Але ми бачимо, наскільки ця ситуація показує, наскільки некомпетентне американське керівництво. Наскільки воно просто недолуге. Майкл Волц, який, власне, додав цього Голдберга, радник із нацбезпеки Трампа. Роберт Кеннеді, який зізнався, що в нього в мозку жив черв’як довгий час, ну й інші. На жаль, ми з таким будемо стикатися ще часто, я підозрюю. Як із цим боротися — не знаю, напевно, треба просто перечекати.

Після цієї історії у багатьох в Америці відкриваються очі, вони починають розуміти, що являє собою керівництво США. І тому я думаю, зараз у багатьох буде привід замислитися над тим, чи правильно вони зробили, обравши Дональда Трампа президентом США.

Більше слухайте у відеоблозі Івана Яковини на Radio NV