А приводом для чергового загострення стало рішення Індії скасувати особливий її статус.

Мені здається, вся ця історія навколо особливого статусу може бути цікава і нам. Потрібно подивитися на неї в світлі вимог Росії надати особливий статус окупованих територій Донбасу. Хоча, звичайно, ці дві ситуації сильно відрізняються.

Отже, Кашмір — древнє гірське царство, розташоване між нинішніми Індією і Пакистаном. Більшість населення там мусульмани, але у владі завжди були індуїсти. Коли британську Індію ділили на мусульманський Пакистан і індуїстську Індію, обидві нові країни почали претендувати на Кашмір, почалася війна, і його поділили: 60% отримала Індія, 30% — Пакистан, ще 10% відхопив собі Китай.

Відтоді вони час від часу воювали за ці землі. Припинили, коли і у Індії, і у Пакистану, і у Китаю з'явилися ядерні ракети. Але проблема нікуди не поділася, вона перейшла в приховану форму. Основний головний біль Кашмір викликав у Індії, адже саме місцеві мусульмани борються за його відділення та приєднання до Пакистану. Їх, я нагадаю, більшість.

Десятиліттями столиця Індії Нью-Делі намагався замирити кашмірських мусульман. Їм надали різноманітні пільги і широке самоврядування — той самий особливий статус "Союзної території". Фактично цей статус означає, що жоден центральний індійський закон не діє на території Кашміру без схвалення місцевого парламенту. Але цього місцевим жителям все одно було мало.

Багато з них продовжували вимагати приєднання до сусідньої країни. А для нагадування про свої вимоги час від часу мусульманські екстремісти влаштовували теракти. Цю справу вирішив повністю припинити нинішній прем'єр-міністр Індії — ревний індуїст Нарендра Моді.

У травні він тріумфально переміг на загальних виборах, пообіцявши максимально жорстко розібратися з мусульманами, яких по всій Індії більше 160 мільйонів осіб. При цьому головний пункт його програми — навести порядок в Кашмірі.

Кілька місяців він готувався, і ось зараз, в серпні, запустив свій план дій. У понеділок в індійському Кашмірі влада відключила телефонний зв'язок і інтернет, ввела комендантську годину, посилила поліцейську і військову присутність.

Відразу після цього уряд Індії скасував 340 статтю Конституції країни, яка гарантувала Кашміру самоврядування. І відібрали його особливий статус і адміністративно поділили на дві частини. Місцевих політиків-мусульман, які могли виступити проти цих реформ, уряд Індії заарештував та ізолював.

Мусульмани, які складають більшість жителів індійського штату, вкрай незадоволені. Вони впевнені, що індуїстські радикали, які стоять при владі в Нью-Делі, на цьому не зупиняться і спробують вичавити їх геть. І ви знаєте, найімовірніше, ці побоювання не марні. Уряд Індії збирається скасувати заборону на продаж землі і нерухомості в Кашмірі людям з інших частин країни.

Завдяки цій забороні останні 70 років у цьому регіоні зберігалася мусульманська більшість. Як тільки будинки і землю там зможуть купувати індуїсти з інших регіонів країни, а також сам уряд Індії, демографія тут таки зміниться.

Індія може піти шляхом сусіднього Китаю, який активно і зовсім безцеремонно видавлює мусульман з Синцзяна, саджаючи незадоволених у табори. Або по шляху М'янми, яка насильством викидає своїх мусульман-рохінджа в Бангладеш.

Нинішній уряд Індії вже кілька разів показував, що абсолютно спокійно ставиться до погромів проти мусульман, які раз у раз виникають по всій країні. Тому якщо їх почнуть видавлювати з самого неспокійного штату, то Нью-Делі з величезною радістю допоможе цьому процесу.

Фактично це означає, що Кашмір скоро перестане бути мусульманським, після чого Пакистан може назавжди забути про цю територію. Пакистанці, звичайно, дуже незадоволені. Вони видворили зі своєї країни індійського верховного комісара (це аналог посла), припинили торгівлю з Індією та стягують війська на кордон.

Пакистанські політики називають дії Індії "расизмом" і "етнічними чистками". Вони обіцяють зробити все можливе, щоб захистити своїх одновірців у Кашмірі. При цьому прості жителі Пакистану взагалі божеволіють від люті.

Місцеве населення в основному радикально налаштовані мусульмани. Вони вважають індусів багатобожниками, яких релігія не просто дозволяє, а заохочує вбивати. Згідно з ісламом, багатобожник — це найстрашніший злочинець і лиходій.

У Пакистані вже зараз йдуть демонстрації з вимогами максимально жорстоко покарати Індію. По суті, ці люди не бачать нічого страшного в тому, щоб вдарити по Делі атомною ракетою. Більш того, вони вважають цю ідею просто відмінною.

Неосвічені й бідні індуїсти в самій Індії приблизно те ж саме думають і про мусульман, і про пакистанців. Тому зараз уряди обох країн будуть перебувати під потужним пресингом з боку власних виборців. І ті, і інші будуть вимагати "показати кузькіну мать" одвічним опонентам.

У звичайних умовах в Ісламабад і Нью-Делі тут же прилетів би американський держсекретар. Він спробував би хоч якось заспокоїти обох партнерів США і не дозволити їм почати атомну війну. Але зараз президентом США є Дональд Трамп, а держсекретарем Майк Помпео. Обидва цих джентльмени, на мій погляд, є бовдурами, у яких в головах тирса. Вони нічого не розуміють в південноазіатській політиці і зовсім нічого не знають про Кашмір. Ніяка інша країна вплинути на Індію і Пакистан не може.

Я мрію, що розсудливість візьме гору, і дві частини колишньої Британської Індії не стануть застосовувати одна проти одної зброю, включно з атомною. Ну а якщо вони все-таки зважаться на ядерну війну, то постраждає від цього весь світ. Справа навіть не в сотнях мільйонів біженців і радіаційному зараженні всієї планети, а в голоді.

Одночасне застосування десятків атомних зарядів підніме на висоту близько 40 км величезну кількість найтоншого пилу. Він знизить прозорість атмосфери всієї нашої планети, що призведе до нестачі сонячного світла і серйозного похолодання. Почнуться неврожаї, дуже багато рослин просто вимруть.

Ядерна зима триватиме кілька років, оскільки пил цей буде літати вище рівня хмар. Там він дуже довго не буде мокнути і падати на землю. Очікується, що за кілька років від настання голоду помре приблизно половина жителів Землі.

Я думаю, що бажаючих вмирати від голоду через суперечку індійців з пакистанцями у нас небагато. Тому будемо сподіватися, що вони там все-таки якось домовляться про вирішення своїх проблем мирним шляхом.

Більше світових новин у відеоблозі Івана Яковини: