Ви б довірили свої гроші Facebook?
Великі технологічні компанії хочуть зайнятися банківським бізнесом, але регулятори не поспішають давати їм на це дозвіл. Чи потрібні нам банківські сервіси на базі соцмереж і онлайн-магазинів?
Банківський бізнес прийнято вважати досить простим заняттям. Головне — зібрати базу клієнтів. Потім залучаєш у цієї бази депозити, видаєш кредити і — отримуєш прибуток.
З цієї причини в невеликих українських банках — у тих, що нижче двадцятки найбільших фінансових установ — головною людиною є той, хто замкнув на собі базу клієнтів. Ця людина може за бажання піти в інший банк або створити свій, а тому власники і топ-менеджмент дуже не хочуть її втратити.
У нинішньому світі найбільші утримувачі клієнтських баз — це великі соціальні мережі і технологічні гіганти. Цілком логічно, що вони теж захотіли займатися банківським бізнесом.
Так, компанія Amazon у червні запустила кредитні картки під своїм брендом, а Apple зробила те ж саме в серпні. Соцмережа Facebook представила в листопаді ідею криптовалюти Libra для спрощення електронних платежів. Тоді ж у Google анонсували, що в 2020-му запустять сервіс поточних рахунків для американського ринку.
Крім оголошених ініціатив, Apple і Google вже мають свої платіжні сервіси, дозволяючи користувачам розраховуватися за покупки за допомогою телефонів, при цьому без необхідності платити транзакційну комісію.
Звісно, якщо великі технологічні компанії зможуть відстежувати поведінку клієнтів не тільки в межах створених ними екосистем, але й на споживчому ринку — ця інформація дасть їм настільки величезну конкурентну перевагу, що час почати хвилюватися банкірам з JP Morgan і Citibank.
Але виникає питання: чи потрібно дозволяти тому ж Facebook ставати банком? Чи не створить це на ринку небачену фінансово-технологічну монополію — такого, знаєте, монстра, на якого не буде управи ні у регуляторів, ні у користувачів?
Марк Цукерберг поводиться в цьому питанні обережно. Він не каже прямо, що хоче на базі Facebook створити банк. Просто просить американських регуляторів дозволити йому запустити криптовалюту Libra з натяком, мовляв, якщо не дозволять американці, валюту можна буде запустити в межах, наприклад, швейцарської юрисдикції.
Спрощення доступу до міжнародних платежів лежить в основі ідеології цифрових валют, яким суттєво зіпсувала імідж волатильність біткоїна. Але Facebook грає у велику гру. Я не виключаю, що компанія почне ще й кредитувати в Libra. А ось як регулювати ринок цифрових кредитів — це ще складніше питання, ніж питання регулювання платіжних систем.
Американські регулятори поки налаштовані скептично щодо намірів великих технологічних компаній ставати банками. Що стосується європейських регуляторів, то і тут все непросто. Посаду єврокомісара з питань антимонопольної політики в новому складі Єврокомісії зберегла за собою вкрай принципова і жорстка Маргрете Вестеєр, колишній міністр економіки Данії.
Вона вже штрафувала Google на 4,3 млрд євро, а Apple — на 13 млрд євро за недоплату податків в Ірландії. Тому мені здається, навряд чи Вестеєр дозволить технологічним гігантам займатися банківським бізнесом в Євросоюзі. У всякому разі, їм точно доведеться серйозно повоювати з антимонопольними органами ЄС.
Але спробуймо зрозуміти логіку Facebook, Amazon і Apple. Це компанії з багатомільярдною капіталізацією, які потроху вичерпують потенціал для зростання. Їм потрібні нові бізнес-ідеї. Я очікував, що Facebook стане значно активнішим у медійній частині свого бізнесу, запустивши в соцмережі сервіс новин. Але Цукерберг цього не зробив. Свій сервіс новин запустила Apple, але занадто невпевнено. Так, сервіс Apple News, наприклад, недоступний в Україні — так само, як сервіс Apple Pay чомусь недоступний в Ізраїлі.
Google згорнув кілька великих проектів, один з яких — соцмережа Google+. Тому Ларрі Пейдж і Сергій Брін хочуть додати в своє бізнес-портфоліо добре зростаючий проект зі зрозумілою і простою монетизацією, яку зрозуміють інвестори з Уолл-Стріт. А аналітиків банківського бізнесу в США та інших розвинених країнах — хоч греблю гати.
Крім того, той грандіозний успіх, якого досягли технологічні компанії протягом останніх 10 років, змусив їх повірити в те, що, можливо, вони краще розуміють сучасний ринок і його тренди, ніж класичні банки, хоч це Bank of America, Barclays або HSBC. Ось і настав час, на їхню думку, відкусити шматочок банківського пирога доходів.
Чи вистачить компетенції у Google і Facebook, щоб керувати власними банками? В цьому я не сумніваюся. Проблема в іншому — в розмірі, який можуть наростити ці компанії. Поява на ринку нового системно важливого гравця потребує особливих вимог від регуляторів, які за необхідності обмежили б, наприклад, процентні ставки банківських продуктів цього гравця. Які висунули б конкретні вимоги до показників достатності капіталу. Які поставили б якісь межі для нарощування бізнесу за рахунок позикових грошей.
Бажання технологічних гігантів займатися фінансовим бізнесом — це виклик не стільки для самих цих гігантів, скільки для регулюючих органів США і Євросоюзу. Хоч би там як, але бізнесу потрібно давати рости і розмножуватися, якщо немає серйозних причин це зупиняти. Але занепокоєння про безпеку даних, а головне — можливість зібрати небачену досі базу інформації про споживчу поведінку клієнтів може створити настільки великі бізнеси, які не дадуть повноцінно розвиватися іншим. Адже і Vodafone може захотіти стати банком. А ще Ілон Маск придумає свій якийсь особливий банк для кредитування космічних проектів. І Білл Гейтс запустить контору інвестиційно-банківських послуг зі складними хмарними рішеннями. І Huawei вирішить стати посередником для мільярдних переказів трудових мігрантів з Туркменістану й Узбекистану, які піклуються про свої сім'ї.
Останнє запитання: де в цій боротьбі за місце на фінансовому ринку Україна? Українським банкам слід засвоїти урок про те, що технологічна гонка скоро залишить на узбіччі ті фінансові установи, які так і не навчилися працювати в інноваційному середовищі. QR-коди, актуальні мобільні додатки, можливість купувати урядові облігації зі свого банківського рахунку — все це треба було зробити ще на вчора. Інакше не завтра, так післязавтра з’явиться банківський сервіс Facebook, який наростить в Україні свою базу клієнтів за рахунок тих, чия активність поки що зводиться до лайків і репостів у цій соцмережі.
Головним же висновком є те, що сучасний бізнес все більше утверджує себе як вдалий синтез нових технологій та якісного фінансового сервісу. У цьому секторі можливі великі прориви. Тут народжуються масштабні ідеї. Тут напевно буде велика «гонка озброєнь». Ми повинні бути до неї готові.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ
