Це бета-версія нового сайту Нового Времени. Надсилайте свої зауваження на адресу newsite@nv.ua

Воєнний стан вирішує всього одну проблему

26 листопада, 16:39
25130
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Найголовнішу проблему для будь-якого політика

Росія агресор. Це безумовно. Згідно з міжнародним правом, українські кораблі мали право проходити через Керченську протоку. Це безперечно.

Але до чого тут воєнний стан, який за дивним збігом обставин не вводили у 2014 році, коли анексували Крим, і в 2015 році під час важких боїв під Дебальцевим. Не вводили в пікові моменти протистояння на Донбасі. Не вводили, коли гинули тисячі українців. Не вводили, бо справедливо зауважували, що від нього немає жодного толку. Він не вирішував жодних проблем.

А які проблеми воєнний стан вирішує сьогодні? Тільки проблему виборів. Найголовнішу проблему для будь-якого політика. Воєнний стан, у тому вигляді як було заявлено на РНБО, не вплине на економіку, не зупинить кредити МВФ, не призведе до мобілізації. Єдине, що зміниться – це вибори. І якщо головний результат введення воєнного стану – це вибори, то, може, тоді і головна мета – вона ж?

І в щирість влади, що вводить воєнний стан, можна буде повірити тільки в тому разі, якщо воєнний стан буде введено таким чином, щоб він не заважав організовувати вибори. Не руйнував демократичних інститутів. Якщо введуть його на обмеженій території і на обмежений термін. В іншому разі стане очевидним, що мета воєнного стану – збереження влади перед загрозою виборів.

Масова істерика та істерія – поганий порадник

Хіба ми побачили початок якоїсь нової російської агресії? Ні, те, що сталося в Керченській протоці з українськими кораблями, є логічним продовженням агресії Росії в Криму. Це прямий результат анексії Криму. І люди, які віддавали наказ трьом суднам пройти через протоку, це прекрасно розуміли. Так, ми мали на це право. Але Росію не цікавить міжнародне право. Коли ви ввечері йдете поганим районом, ви маєте право там ходити. І гопник, який підійде до вас і попросить прикурити сто разів неправий і порушує закон. Але коли ви вирішили прогулятися вночі в його володіннях, ви знали, що ризикуєте зустріти його. І знали, що ви нічого не зможете зробити. Він просто сильніший. Точно так само, як і люди, котрі наказали трьом кораблям пройти до Маріуполя – знали, що реакція Росії буде такою. Так, неадекватною. Але передбачувано неадекватною. І Росія повела себе передбачувано неадекватно, як гопник, як загарбник. Але що тут несподіваного і нового? Що це раптом змінило?

Якщо ми вводимо воєнний стан у зв'язку з інцидентом у Керченській протоці, де трапилася агресія російських кораблів проти українських човнів, то ми могли з тим же успіхом ввести його, просто прочитавши новини від 2014 року. Прочитати в інтернеті, що виявляється, Росія анексувала Крим і вважає його тепер своєю законною територією, і оголосити про воєнний стан. Тому що реакція Росії, її агресивні дії, є прямим наслідком анексії. Якби зараз військовий автомобіль України намагався в'їхати до Криму, то він би теж був атакований. І це теж було б порушенням міжнародного права. Це б когось здивувало? Це б стало приводом для введення воєнного стану? Це б означало новий етап воєнної агресії Росії?

Таким чином, у нас немає ніякої нової воєнної агресії. Є стара, з якою ми живемо чотири роки. І що ж змушує нас зараз запроваджувати воєнний стан? Адже немає ніяких нових загроз. Ми просто помацали і переконалися, що Росія таки анексувала Крим. Це сюрприз? Кого це дивує?

Засудити дії Росії – логічно. Привернути ще раз увагу до того, що Росія незаконно анексувала Крим – так. Підняти питання на максимально високий рівень – правильно. Домогтися посередництва Трампа, Меркель чи Макрона, щоб вирішити проблеми судноплавства, хоча б оголосивши тимчасовий режим, а-ля Мінськ 3, – логічно. Не дати замовчати цей черговий акт агресії – правильно. Але до чого тут воєнний стан? Яку конкретну проблему він вирішує?

Масова істерика та істерія – поганий порадник. Зараз, на піку інформаційного патріотичного вала, дуже важко виступати проти повноцінного воєнного стану. Як же, це ж не патріотично. Але насправді не патріотично – знищувати одне з небагатьох завоювань Майдану. Демократію і змінюваність влади. Тому що наша війна з Росією – це конфлікт цінностей. Де ми є прикордонним форпостом демократії. І не можна одночасно боротися з Росією і ставати нею. Ставати другою Росією, прикриваючись російською агресією. Тому що воєнний стан, викликаний прийняттям факту агресії 2014 року, дає можливість скасувати вибори, які загрожують тим, хто цей воєнний стан запроваджує. Він ніяк не допоможе українським солдатам, не допоможе матросам, навіть не допоможе полоненим членам екіпажу. Навіть більше, спекуляція на темі воїнів, які віддавали свої життя без всякого воєнного стану, безчесна, адже ними прикривають свої шкурні інтереси. Патріотизм – останній притулок негідника. Пам'ятайте про це, особливо коли патріотичний чад зашкалює. Пам'ятайте, що воєнний стан не здатний зробити нас сильнішими проти Росії. Він не допомагає Україні. Він лише допомагає людям, котрі перебувають у владі, зберегти свою владу.

Головне досягнення України – це побудова інституту змінюваності влади. І введення воєнного стану в повному обсязі зараз руйнує цей інститут. Основний для України. І вигідно це передусім Путіну. Тому що, рухаючись на шляху демократії, ми йдемо від Росії. Скасовуючи вибори – ми наближаємося до неї. Тому що в її обіймах знаходиться місце всім, хто йде іншим шляхом. Хто обирає не демократію і верховенство права. І це наш вибір?

Текст опубліковано з дозволу автора

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени

Стань автором

Якщо Ви хочете вести свій блог на сайті Новое Время, напишіть, будь ласка, листа на адресу:

nv-opinion@nv.ua