Російський екоцид в Україні, не просто масове знищення тварин та рослин, отруєння повітря та вод — це поступове вбивство не лише українців, а ще й і європейців. Якщо безпосередньо ракети не долітають до ЄС, то шкідливі хімічні сполуки боєприпасів потрапляють у Чорне море та європейське повітря.

На прикладі навіть одного з викидів, які з’являються у результаті бойових дій, можна зрозуміти наскільки це не локальна, а глобальна світова загроза.

Роками світова спільнота бореться парниковими викидами, що загрожують клімату планети. Так за Європейською зеленою угодою (European Green Deal), яку у 2019 році підписали 27 країн-членів ЄС, європейські держави зобов’язалися скоротити парникові викиди не менше ніж на 55% до 2030 року. (порівняно з показниками 1990 р.).

З великою радістю повідомлялося, що частка викидів CO² в економіці 21 країни ЄС у І кварталі 2023 році знизилася «аж» на 3%. Це вважається відчутної екологічною перемогою.

В то же час лише за 18 місяців активної фази війни, починаючи з 24 лютого викиди парникових газів склали 150 млн тон еквівалента CO². Для порівняння: це більше, ніж річний викид високоіндустріальної Бельгії. І йдеться лише про половину часу активних бойових дій.

Парникові викиди — лише один з аспектів екоциду

Парникові викиди збільшуються з таких джерел:

— результат вибухів всіх рівнів потужності;

— влучання у легкозаймисті об'єкти, зокрема, склади, нафтобази тощо;

— підпал лісів сільськогосподарських угідь;

— збільшення виробництва боєприпасів;

Це далеко не повний список, а лише основні джерела задушливих випаровувань.

Парникові викиди — лише один з аспектів екоциду, які творить в Україні проти всього світу країна-агресор.

Відтак всі благі світові екоініціативи розбиваються об агресивну країну, яка мріє знищити Україну, а для цього піддає ризику щонайменше всю Європу.

Ціна екоциду

Неможливо повністю оцінити цінність екології для людського життя. Але певні фінансові данні дадуть змогу зрозуміти рівень проблеми.

Зокрема, лише збитки, які принесли парникові викиди, спричинені агресією РФ за 2022−2023 рр. становлять орієнтовно до $9,6 млрд.

Загалом за оцінками, які надав прем'єр-міністр України Денис Шмигаль на Конференції в Гельсінкі у жовтні 2024, зафіксовано 6 тисяч екозлочинів Росії на загальну суму понад 65 млрд збитків.

Читайте також:

Метью Сассекс

Мир — з Путіним, війна — з Китаєм? Яким шляхом піде Трамп

Цей список не повний, а цифри орієнтовні, оскільки переважну більшість злочинів здійснено у фронтовій зоні та на окупованій території. Відтак їх важко фіксувати.

Водночас можна відслідкувати найбільші екозлочини:

— Ризикове для екосистеми забруднення Чорного моря,

— Було заміновано більше 170 тисяч кв. км території України (нині не розміновано менше 150 тисяч).

— Пошкоджено 1/3 українських лісів та 20% природоохоронних територій;

Під загрозою 35% біорізноманіття Європи, представленого в Україні. Найбільший очевидний з екозлочинів — руйнування греблі Каховської ГЕС у червні 2023 року.

Законодавча лакуна

Міжнародне законодавство дуже відстале щодо усвідомлення екологічних злочинів та покарання за них.

Теоретично Римський статут (на підставі якого діє Міжнародний кримінальний суд) має статтю 8 «Воєнні злочини», в якому є досить туманне формулювання, що довготривала та серйозна шкода навколишньому природному середовищу у результаті військової агресії вважається воєнним злочином. Але на практиці Міжнародний кримінальний суд (як і Міжнародний суд ООН) ще жодного разу не розглядали справи по злочинам проти довкілля.

Єдиний вагомий приклад, коли країні вдалося отримати цільові репарації за шкоду, завдану довкіллю під час збройного конфлікту, стосується війни у Перській Затоці. Близько $1 млрд отримала Саудівська Аравія за рішенням Компенсаційної комісії ООН.

Читайте також:

Ярослав Грицак

Нова точка для війни в Україні. Що тепер зміниться

Оскільки країна-агресор не просто залишається у складі ООН, але і входить у Раду Безпеки ООН, то будь-яке рішення на користь України у цьому органі буде заблоковане.

Підсумуємо: ООН — вкотре демонструє безпорадність, МКС — не має відповідної законодавчої бази для засудження екоциду.

Одне з завдання посилення безпеки України — боротьба за закріплення у міжнародному праві чіткого формулювання поняття екоцид та встановлення жорсткої відповідальності за нього. Можна бідкатися про відсутність відповідника у Римському статуті, а можна сприйняти це як завдання започаткувати новий напрямок міжнародного права задля посилення екобезпеки для світу.

Фіксування та доведення злочинів

Поки з усього українського досвіду один злочин є відносно простим для доведення. Підрив Каховської ГЕС — намір росіян знищити споруду був очевидним, і цей воєнний злочин цілком можна задокументувати.

Задля того, щоб притягнути до відповідальності нинішнього та майбутніх агресорів необхідно формувати нове мислення щодо воєнних злочинів проти довкілля. Для цього необхідно на європейському рівні:

— Ухвалити доповнення до Римського статуту, у якому визнати екоцид п’ятим типом злочинів підсудних МКС.

— Криміналізувати екоцид у законодавчому полі держав-членів ЄС. Наприклад, Бельгія вже стала першою країною ЄС, яка визнала екоцид міжнародним злочином (на рівні з воєнними злочинами, злочинами агресії, злочинами проти людяності та геноцидом).

— Українська екокатастрофа повинна стати каталізатором юридичних змін глобального рівня, всі цивілізовані країни та профільні міжнародні організації мають бути зацікавлені у зменшенні еконаслідків війни для світу. Саме тому ми і самі маємо усвідомлювати, що екоцид це не лише про нищення природи, але і про здоров’я та життя людей. Також постійно нагадувати Європі, що її жителі вже сьогодні дихають наслідками війни в Україні.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV