Загрози, ілюзії та надії. Україну чекає нелегке завдання
Я не знаю, як в українській мові звучить прикметник від слова «нора». Але саме він найкраще згодився для опису нової фази, у яку вступила наша війна
Уперше надруковано у журналі NV за травень 2025 року. Републікацію заборонено
Першу світову називали окопною, бо більшість часу на фронті вояки сиділи в окопах. До недавнього часу російсько-українську війну порівнювали з Першою світовою, додаючи «з дронами», «Перша світова з дронами». Тепер масове застосування дронів скасовує окопи. Вояки відсиджуються в норах і звідти відбивають атаки ворога. Війна вступила у «норову фазу».
Перехід до нової фази не змінює загальної ситуації. Вона патова. Оцінки військових експертів сходяться у тому, що радикальні зрушення на лінії фронту у найближчі місяці неможливі. Достатньо звернути увагу на те, що ані ми, ані росіяни не ведуть розмову про широкомасштабний наступ.
Оскільки неможливо здобути вирішальну перевагу на фронті, зломити ситуацію можна лише через підрив тилу. Саме на це розраховує ворог. Звідси постійні та інтенсивні атаки великих міст. Із суто воєнної точки зору вони не роблять великого сенсу. Але він з’являється, коли йдеться про суспільні настрої. Ворожі ракети та дрони мають переконати українців у тому, що краще жахливий кінець, аніж жах без кінця. Відповідно змусити погодитися на капітуляцію, замасковану під перемир’я.
Нова небезпека