Президент Фінляндії Александр Стубб нещодавно провів паралелі між досвідом своєї країни в конфліктах з Радянським Союзом під час Другої світової та нинішньою боротьбою України проти російської агресії. Ця аналогія набула широкого вжитку.

Під час зустрічі з Дональдом Трампом і низкою європейських лідерів у Білому домі в серпні Стубб нагадав про війни Фінляндії з Радянським Союзом — Зимову війну (1939−1940) і Війну-продовження (1941−1944) — як про джерело надії для України. Його послання було однозначним: навіть у найпохмуріші часи можливі мир і збереження незалежності.

У 1944 році Фінляндія уклала угоду про перемир’я з Радянським Союзом Йосипа Сталіна, що поклало край бойовим діям. Однак ціна була високою. Фінляндія зберегла формальний суверенітет, але була змушена піти на значні територіальні поступки, включно з утратою Карелії та Печензького району (Петсамо). Також країна погодилася на серйозні обмеження свого суверенітету.

Вочевидь, Стубб прагнув надихнути Україну, показавши, що виживання і збереження державності можливе навіть під колосальним тиском і що можна досягти міцного і стійкого миру. Однак, незважаючи на зрозумілі наміри, порівняння ситуації Фінляндії 1944 року з нинішньою війною України проти Росії викликає сумніви і може ввести в оману. Чому?