Наприкінці липня ізраїльська газета Haaretz вийшла з таким заголовком: «Ізраїль у стані війни, день 659. Медичні джерела в Газі: Щонайменше 25 осіб убито ізраїльським вогнем, деякі з них — під час очікування допомоги».

Якщо ви уважно стежили за подіями в Газі, то знаєте, що Haaretz публікував подібні заголовки майже щодня протягом кількох тижнів — змінювалася тільки кількість палестинців, убитих під час очікування продовольчої допомоги, яку Ізраїль роздає в Газі. Коли я спостерігав, як ці історії множаться, мені спало на думку таке: лише за місяць до цього Ізраїлю вдалося ліквідувати десять високопоставлених іранських військових і шістнадцять вчених-ядерників просто в їхніх домівках або в робочих кабінетах. То чому ж Ізраїль здатний із хірургічною точністю вражати цілі в Ірані, за 1 200 кілометрів від Тель-Авіва, але не може безпечно доставити коробки з продовольством жителям Гази, які голодують, — всього за 40 миль від своєї столиці?