Щоразу, коли ми починаємо обговорювати «Близький Схід» і «Ізраїль» зокрема, є «реакція читачів» на мій аналіз і коментар у стилі (переважно), «ви зіпсуєте собі репутацію своїм підходом до цієї теми».

Інша «версія» такої «критики», яку я дуже часто чую, така (переважно): «Ви (маючи на увазі мене) чудово вивчаєте та аналізуєте будь-яку іншу війну, але ви не можете проаналізувати арабо-ізраїльський конфлікт». Або «ви викликаєте довіру, коли йдеться про Україну, але ні, коли йдеться про Ізраїль».

Як цікаво, чи не так?

Ну, принаймні, за цей час було також багато запитів на щось на кшталт «списку літератури». Отже, ось він (знову): начебто «на щорічній основі» (бо я публікував подібний список майже рівно рік тому), мій список рекомендованої літератури про арабо-ізраїльський конфлікт (де, на мою думку, краще було б сказати: «сіоністи проти всіх інших», просто тому, що Ізраїль навіть близько не є чимось на кшталт «представника всіх євреїв», і ні всі євреї, ні всі ізраїльтяни не є фашистськими релігійними фанатиками, як це має бути очевидно принаймні після прочитання книг на кшталт «Син генерала: Подорож ізраїльтянина в Палестину» Авраама «Міко» Пеледа).

Звісно, ​​є тисячі книжок про цей конфлікт. Принаймні я міг би перерахувати близько тисячі, які я маю у своїй приватній бібліотеці (і так, я прочитав їх усіх). Але тут для цього немає місця і такий величезний список нікому не допоможе. Таким чином, у цьому тексті щось на кшталт «короткого шляху до читання про арабо-ізраїльський конфлікт»: список книг, найкраще підтверджених доказами у формі офіційної документації.

Для новачків у цій темі рекомендовано прочитати «Араби та Ізраїль для початківців». Вважаю, що ця крихітна книжечка 30-річної давнини настільки добре виконує свою роботу — вона підводить до суті багатьох досліджень багатьох інших — що, окрім авторів, перелічених нижче, будь-хто, хто не читав її, мало що може прокоментувати про цей конфлікт.

Для тих, хто серйозно і глибоко цікавиться цією темою