Вісім ознак фашизму
Поговоримо про фашизм і про фашистів
Нас привчили в радянському минулому, що фашистами називають усіх, кого завгодно, хто нам не подобається і кого ми хочемо занести до списку поганих людей. Але фашисти та фашизм — це дуже конкретне явище та конкретна ідеологія, що виникла в Європі XX століття.
Свою назву фашизм отримав від італійського слова «fascio» — в’язка прутів, зв’язка, союз, об'єднання. І перші фашисти — ідеологи та практики, які взяли владу в європейській країні — це італійці на чолі з Беніто Муссоліні.
Фашистами називали і режим Гітлера у Німеччині, і режим Франко в Іспанії та португальський, румунський та угорський режими часів Другої світової війни.
Фашизм як суспільно-політичний устрій має багато визначень. Давайте перерахуємо вісім основних, на мою думку, ознак фашизму.
1. Диктатура незмінного та незаперечного у своєму праві на істину та владу вождя, батька народу, дуче, фюрера, національного лідера, якому приписують сакральну природу.
2. Етатизм — примат держави над правами та свободами громадян та приватними інтересами. Етатизм (від французького etat — «держава») — державництво — переконання в тому, що держава повинна диктувати, керувати й контролювати всі сфери суспільного та приватного життя. У фашизму домінує держава як апарат управління суспільством і механізм насильства — найвищий результат і мета суспільного розвитку.
3. Заборона, переслідування та терор інакодумців, боротьба з незгодними, оголошення їх зрадниками та ворогами. Заміна свободи слова, інформаційного різноманіття та медійної конкуренції на пропаганду, підпорядковану панівному режиму. Ідеологічний диктат влади у суспільстві. Ставка в пропаганді на ниці тваринні інстинкти, примітивне пояснення подій, віру у вищі сили, містицизм і беззаперечну довіру та підпорядкування влади.
Путінський режим не вигадав нічого нового — це класичний фашизм
4. Агресивний націоналізм — визнання однієї нації або етносу домінантною, що має перевагу (зайвою хромосомою) над іншими, які оголошуються неповноцінними і підлягають завоюванню, дефектом еволюції чи історії, що вимагають асиміляції з титульною нацією, які підлягають підпорядкуванню чи знищенню.
5. Агресивний імперіалізм. Прагнення до територіального розширення, захоплення територій інших держав, розширення кордонів і «повернення споконвічних земель». Оголошення сусідніх країн — помилкою історії, недружніми, загрозою національній безпеці, ворогами, які не мають прав на незалежність та суверенітет, і висунення їм територіальних претензій.
6. Культ сили та насильства, героїв та воєнщини і як наслідок розв’язань агресивних воєн. Герой у фашистів, вищий за суспільство і натовп. Вождь завжди вищий за народ. Сила і воля важливіші за інтелект.
7. Фашизм звернений у минуле. Переписування та міфологізація «славної історії предків», культ традицій і героїв минулого та «історичних перемог». І як результат — реваншизм, бо підлі вороги та зрадники відібрали всі завоювання батьків та дідів і намагаються зганьбити їхню славу.
8. Державне управління та втручання в економіку і корпоративізм при визнанні приватної власності. Але приватна власність має бути під тотальним контролем держави. За потреби бути націоналізована чи підпорядкована планам вождя та його соратників.
На початку минулого століття фашизм був для багатьох дуже привабливим — віра у владу «твердої руки», ефективно управляючої державою за умов економічних пріоритетів і соціальних криз ХХ століття. Людям подобалася романтика та естетика «сили та волі», вождів лідерів та героїв. Фашизм грав на тваринному інстинкті — комфортно та безпечно почуватися членом великої агресивної зграї, здатної задавити всіх конкурентів.
Але після завершення Другої світової війни людство остаточно переконалося у злочинній суті фашизму, який коштував нашій цивілізації десятки мільйонів людських жертв, лих та руйнувань.
Цей текст для тих росіян, які ще знаходяться у ФБ і здатні до логічного мислення.
То яка країна — Україна чи Росія — підпадає під визначення фашизму?
Де ознаки фашизму очевидні, а де вони надумані та не відповідають фактам чи є плодом незнання реалій та результатом чиєїсь пропаганди?
Для мене очевидним є те, що сьогодні в Російській Федерації збудовано класичний фашистський режим. Є відповідність у всіх восьми пунктах.
Не остаточно зомбованим росіянам треба усвідомити, що їм тепер доведеться щось робити із цим злочинним режимом, який втягнув їх в агресивну війну проти суверенної України.
А українцям треба зрозуміти, як перемогти російський фашизм і не допустити жодної з ознак фашизму у своїй країні, ні сьогодні, ні в майбутньому.
Я проти того, щоб ми ідеологію російських окупантів називали новим і якимось особливим слівцем — «рашизм». Щоб не було відчуття ні в нас, ні в усьому світі, що у росіян сьогодні в суспільстві існує якась особлива властива їм ідеологія.
Путінський режим не вигадав нічого нового — це класичний фашизм. І якщо людство ціною мільйонів життів винесло історичний вирок фашизму, то жителі та політики всіх інших країн та держав мають розуміти, що фашизм сьогодні — це режим Путіна до РФ.
Російська Федерація — держава класичного фашизму.
Єдина відмінність російського варіанта фашизму — його напрочуд убога естетика. Фашисти минулого століття приділяли естетичним та візуальним аспектам велике значення, і треба сказати, що вони в цьому досягли успіху. Одна есесівська форма, створена Х’юго Босом, чого коштувала. Фашисти прагнули створити гарну та яскраву айдентику та символіку для своїх рухів. У росіян із цим усе погано. Еклектична, насмикана з різних джерел та епох бомжацька естетика депресивної провінції та дерев’яних сортирів не можуть бути привабливими для цивілізованої сучасної людини.
І ще: на відміну російських фашистів, фашисти XX століття називали себе фашистами з гордістю. Російські фашисти називають фашистами будь-кого, хто такими не є, але тільки не себе.
Текст опубліковано з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди НВ
