Вбити в собі Трампа

Не так страшні вибори в США, як їхні наслідки. Розлючені американці не просто вийшли на вулиці висловити своє обурення через тріумф фарбованого чоловіка, але і взялися трощити машини і вітрини магазинів. Ах так, вийшло не по-моєму, значить, піду попсую чуже майно.

Але, як не дивно, ці люди своєю поведінкою показали, що вони набагато ближчі до Трампа, ніж думають. Хамство, неприйняття чужої точки зору, неповага до інших, снобізм (мовляв, я знаю, як треба голосувати) – саме це й об'єднує порушників порядку з новообраним епатажним президентом.

Барак Обама, який іде на спочинок, учинив дуже мудро, давши зрозуміти у своїй промові, що іноді буває так, що виграєш не ти, а інший хлопець. І це нормально при демократії. Але горлопани його не чують. Їх цікавить лише їхня думка. Їх по-дитячому вивертає і через те, що переміг не їхій кандидат. Дайте мені мою іграшку, інакше я влаштую істерику, буду так битися об підлогу, що вам буде непереливки. Про інфантилізм західного суспільства можна писати трактати.

Не переношу Трампа, проте не можу не погодитися, що він переміг не «завдяки», а «всупереч». Всупереч тому, що практично всі провідні американські ЗМІ писали про Клінтон так, ніби вона вже президент. Тому що свідомо ігнорували соціологію, яка показувала, що обидва кандидати йдуть стремено в стремено.

Саме ЗМІ нині частково несуть відповідальність за заворушення на вулицях. Вони відмітали навіть примарну можливість Трампа стати президентом – від цього шок звичайних американців став у рази сильніший.

Але американцям варто подорослішати і зрозуміти, де демократія, а де інтереси власного его. Замість істерики міцно замислитися, чому, власне, так вийшло, що переміг Трамп. І нарешті, вбити в собі Трампа.

Текст опубліковано з дозволу автора.

Оригінал