Триває підготовка до переговорів із дияволом
Не виключено, що напередодні чергового треку перемовин з дияволом, США вирішили змінити роль злого поліцейського на доброго
Підготовка до переговорів з дияволом починається з лукавства. Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що Вашингтон практично досяг межі у запровадженні нових санкцій проти Росії. «Ми вдарили по їхніх найбільших нафтових компаніях — саме цього всі й вимагали», — зазначив Рубіо. Насправді, в цих словах присутнє певне лукавство. По-перше, хто ці «всі»? З боку України, ЄС та й, власне, США ніколи не йшлося про те, щоб «завалити» лише дві нафтові компанії. По-друге, в економічному арсеналі США залишається не просто багато важелів впливу, а дуже багато.
Висловлювання Марко Рубіо в експертному середовищі може викликати хіба що гірку посмішку. Ще влітку цього року законопроєкт про драконівські санкції щодо Росії від близького соратника Дональда Трампа, республіканця Ліндсі Грема, а також демократа Річарда Блюменталя зібрав у Сенаті достатню кількість прихильників та отримав повну публічну підтримку.
Законодавці пропонували запровадити 500-відсотковий тариф на імпорт у США товарів із країн, що закуповують російську нафту, газ, уран та іншу сировину. Також мали бути накладені жорсткі обмеження на банківську систему Росії. Окремим рядком прописано блокування всіх активів підсанкційних осіб у США, заборону на фінансові транзакції, скасування американських віз тощо.
Марко Рубіо не може про це не знати
Цей законопроєкт перебуває «на паузі» та виконує роль такої собі «економічної ядерної зброї», але ж він існує і Марко Рубіо не може про це не знати. Ймовірно, Вашингтон до пори не згадує про цю «зброю», оскільки очікує на відновлення переговорів з Москвою і не хоче завчасно псувати тональність майбутньої зустрічі.
Тим більше, що попередня зустріч була фактично зірвана після телефонної розмови Марко Рубіо з міністром закордонних справ РФ Сергієм Лавровим, на якій Лавров намагався говорити мовою ультиматумів. Тоді Рубіо повів себе жорстко. Не виключено, що напередодні чергового треку перемовин США з дияволом (так вже влаштована міжнародна політика) він вирішив змінити роль злого поліцейського на доброго.
Хай там як, але санкції працюють. Практично щодня ми чуємо про те, як з’являється нова пробоїна в кораблі під назвою «російська економіка». Зовнішньоекономічні удари (головним чином, втрати ринків збуту енергоносіїв) призводять до серйозних внутрішніх проблем.
Із стрічки новин: російський бізнес у 2026 році готується оптимізувати витрати, зокрема, 38% середніх і великих компаній збираються скоротити фонд оплати праці. Особливо важка ситуація в транспортній галузі РФ: близько 6,7 тис. перевізників перебувають у процесі ліквідації або банкрутства.
Але найбільш болісного удару має зазнати бюджет РФ протягом найближчих двох-трьох місяців. Це пов’язано з тим, що існують певні податкові періоди: спочатку компанії недоотримують дохід, а потім бюджет недоотримує податки. Має минути ще якийсь час і бюджетні проблеми позначяться на «бюджетних організаціях», в тому числі на армії, а також на військових підприємствах. Лише тоді можна очікувати, що санкції поступово будуть впливати на здатність противника вести бойові дії. З точки зору історії, це секунди. А от з точки зору українських воїнів, які на передньому краї, це майже вічність.
Зрозуміло, що наші міжнародні партнери живуть у іншому вимірі, бо мир і війна це наче паралельні реальності. Але якщо вони не будуть діяти якомога швидше, то війна прийде й до них. Україна живим щитом стоїть між варварами і цивілізацією. В інтересах США, ЄС та всіх демократичних країн не надсилати якісь «позитивні сигнали» темним силам, а швидко та всебічно підтримувати Україну. Тільки так можна зупинити навалу та здолати сучасний мордор. Слава Україні!
Текст опубліковано з дозволу автора
