Що думають на передовій про «швидке закінчення» війни
Розпочалася нова хвиля під назвою «швидке завершення війни»
За останній тиждень одразу кілька народних депутатів анонсували «закінчення війни». Тези на цю тему лунали в різних контекстах: хтось натякав на необхідність парламентських виборів та зазначав, що ця проблема «тісно переплітається з питанням завершення війни». Хтось коментував «чіткі сигнали» від Дональда Трампа та його готовність долучитись до переговорів. А хтось заявляв про «швидке завершення» як про щось очевидне, що не потребує глибокої аргументації. Що криється за цими словами?
Доволі часто політики говорять те, що хочуть почути потенційні виборці. Безумовно, в суспільстві, що три з половиною роки перебуває в стані війни, не може не сформуватися запит на мир. Але це не означає, що станом на сьогодні для цього існують реальні передумови (історичні, військові та політичні). Ворог не досяг поставленої цілі (знищити нашу державність та стерти українську ідентичність). Усі дипломатичні перемовини Кремль перетворив на фарс, а американського президента виставив на посміховисько. То де ж тут «очевидне завершення війни»?
Де ж тут «очевидне завершення війни»?
Військово-економічний потенціал противника виснажується, це правда, але ніхто з експертів не може визначити дату економічного колапсу. Проте вже зрозуміло, що Кремль якийсь час буде використовувати зубожіння населення Росії з метою подальшої «комерційної мобілізації».
До речі, найменше від інфляції, стагфляції та інших економічних хвороб потерпають ті росіяни, які залучені до обслуговування війни — найманці та працівники ВПК із сім'ями становлять близько 20% населення РФ. Це доволі потужний механізм, який навряд чи швидко зупиниться.
Верховний головнокомандувач оприлюднив інформацію про те, що Росія планує провести восени дві «важкі наступальні кампанії». Українська розвідка спостерігає за переміщеннями військ противника та робить висновки. Сили оборони знають, що Росія готується до наступальної операції на Запорізькому, Покровському та Новопавлівському напрямках. Можна дуже довго перелічувати ділянки лінії бойового зіткнення, на яких тривають наступальні дії противника.
Хочеться запитати у політиків, які дражнять електорат «швидким закінченням війни», чи розуміють вони, що відчуває солдат на передньому краї, коли чує їхні казки? Всі ми живі люди, ми прагнемо жити… Ніхто не хоче загинути за пару годин до закінчення війни. Тому заяви про швидке закінчення війни, на мій погляд, безвідповідальні.
Сили оборони готуються не до «швидкого завершення війни», а до нових викликів: масштабують успішний досвід, впроваджують новітні технології, реформуються, вдосконалюються. Багато підрозділів проводять рекрутингові кампанії. У країні не припиняється процес мобілізації. Зрештою, щодня найкращі сини і доньки України «ідуть в далечінь за правду і долю нових поколінь». Давайте пам’ятати про це. Слава Україні!
Текст опубліковано з дозволу автора
