● Зеленський готується до Трампа. Президент України Володимир Зеленський провів розмову з генсеком НАТО Марком Рютте напередодні багатьох своїх зустрічей у Нью-Йорку на Генасамблеї ООН (одна з них має бути з Трампом).

В першу чергу мова йшла про необхідність реального захисту від російських ударів, повідомив Зеленський у ТГ. «Україна передала партнерам актуальну потребу в ППО — у системах і ракетах, наявність яких може значно вплинути на події та обмежити російську здатність воювати», — зазначив президент.

Крім того, сторони обговорили реалізацію програми PURL (фінансування європейцями закупівлі зброї для ЗСУ), передусім щодо ППО, те, що потрібно найшвидше. Рютте почав відповідну комунікацію з іншими партнерами.

Водночас в Україні:

● На Покровському напрямку російські окупанти активізували штурмові дії, а також почали застосовувати нову тактику, розповіли представники 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ. Домінуючою тактикою противника стає інфільтрація — спроби проникнути невеликим групами, минаючи передові позиції українських військових.

Зокрема, напередодні група російських окупантів змогла просочитися в один із населених пунктів Покровської агломерації, однак Сили оборони знищили росіян.

● Війська РФ просунулися поблизу двох населених пунктів на межі Дніпропетровської (біля Новомиколаївки) й Запорізької (біля Новоіванівки) областей, повідомив аналітичний проєкт DeepState.

● Контрнаступ під Добропіллям. Сили оборони на Добропільському напрямку в Донецькій області відновили контроль над сімома населеними пунктами, ще дев’ять — зачистили від ворожих ДРГ. Про це повідомив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський.

Головком зазначив, що минулої доби українські захисники відновили контроль над 1,3 км кв, а також знищили ворога на території 2,1 км кв Покровського району. На окремих напрямках українські штурмові підрозділи просунулись від 200 м до 2,5 км.

Сирський також повідомив, що загалом за час проведення операції на Добропільському напрямку станом на 22 вересня Сили оборони звільнили 164,5 км кв території, ще 180,8 км кв — зачистили від ворожих ДРГ.

● Тактичний провал росіян. Наступальні операції російських окупаційних військ навесні і влітку на Південно- і Північно-слобожанських напрямках обернулися для них тактичним провалом і великими втратами. Про це у коментарі LIGA.net розповів Андрій Гнатов, начальник Генштабу ЗСУ. За його словами, ворог перегруповується і намагається створити умови для подальшого просування.

Гнатов підкреслив, що незважаючи на те, що операції на окремих напрямках є для окупантів безперспективними і завершуються тактичними провалами, у РФ залишається можливість поповнювати ресурси. «Вони не зупиняються перед жодними провалами для того, щоб просунутися на 50−100 метрів, втрачаючи при цьому 200, 300 своїх солдатів», — зазначив начальник Генштабу.

● Путін формує резерви? З літа 2025 року Росія, схоже, почала формувати стратегічний резерв з військовослужбовців-новобранців — ймовірно після того, як втрати Росії почали зменшуватися влітку 2025 року одночасно зі зміною її наступальної тактики в Україні. Про це йдеться у новому звіті Інституту вивчення війни.

Аналітики ISW звернули увагу на повідомлення одного з російських Telegram-каналів про те, що від початку 2025 року і до середини вересня Росія набрала 292 тис. контрактників, «частина з яких перебуває в стратегічному резерві, що формується з початку липня». ISW зауважує, що раніше це джерело надавало точні дані про зміни в російській армії.

● Це було вперше. У тимчасово окупованому російськими загарбниками Криму бійці спецпідрозділу ГУР МО Примари вполювали два російських протичовнових літаки-амфібії Бе-12 Чайка. Водночас бійці Сил спеціальних операцій ЗСУ уразили в Калузькій області РФ зенітний ракетний комплекс (ЗРК) С-400 Тріумф.

● Сили оборони України у серпні та вересні 2025 року уразили на тимчасово окупованій території України об'єкти, де зберігалися російські боєприпаси різної номенклатури та понад 19 тис. дронів, повідомив Генштаб ЗСУ.

● Стіна дронів без Орбана та Фіцо. ЄС 26 вересня проведе у відео-форматі зустріч «стіна дронів», яку скликав єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс, на зустріч не запросили представників Словаччини та Угорщини.

● Польща не готова захищати себе самостійно? Прем'єр Польщі Дональд Туск заявив, що російські безпілотники, що порушили повітряний простір Польщі в ніч з 9 на 10 вересня, не становили загрози для населення.

Туск також відповідав на запитання про заяву президента Чехії Петра Павла, який припустив, що країни НАТО могли б збивати російські винищувачі, які порушують їхній повітряний простір. «Ми готові до будь-якого рішення, яке має на меті знищення об'єктів, що можуть становити для нас загрозу, наприклад російських винищувачів, якщо… вони, наприклад, будуть літати над нашими територіальними водами», — відповів голова польського уряду. Проте він додав: аби прийняти рішення про можливе збиття російських винищувачів, він повинен бути впевнений, що Польща «не буде в цьому сама».

● Естонія радиться, що робити з російськими літаками-порушниками. Посли країн НАТО завтра проведуть зустріч для обговорення питання порушення повітряного простору Естонії російськими винищувачами МіГ-31 19 вересня.

Зустріч була скликана після того, як Естонія запустила процедуру статті 4 НАТО для проведення екстрених консультацій. Посли обговорять реакцію Альянсу на інцидент у небі над Естонією. Старший дипломат Естонії Йонатан Всевіов, коментуючи заяви Кремля, який заперечує порушення повітряного простору, заявив, що Таллінн має «незаперечні докази».

● Прессекретар російського диктатора Дмитро Пєсков очікувано спростував інформацію про порушення трьома російськими винищувачами МіГ-31 повітряного простору Естонії 19 вересня.

● Путін погрожує США. Збереження Росією обмежень за СНО-III можливе лише за умови аналогічних кроків з боку США, повідомив сьогодні Путін на засіданні радбезу РФ. Він стверджує, що Росія не зацікавлена в гонитві озброєнь. «Руйнівні кроки Заходу суттєво підірвали основи діалогу країн з ядерною зброєю… Систему угод РФ та США щодо контролю над ракетно-ядерними та стратегічними оборонними озброєннями майже повністю демонтовано», — заявив диктатор.

Крім того, Путін пригрозив, що РФ «готова відповісти на будь-які стратегічні загрози, і не словами, а військово-технічними заходами». За словами очільника Кремля, Москва буде виходити з того, що «розгортання США зброї в космосі підриває її зусилля з підтримання стратегічної стабільності».

Все це було сказано Путіним після того, як він розповів, що Росія «готова дотримуватися обмежень», передбачених Договором про скорочення та обмеження стратегічних наступальних озброєнь (СНО-III) після 5 лютого 2026 року, коли спливає термін його дії.

● Макрон не хоче забирати у Путіна гроші. Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Євросоюз не може конфіскувати заморожені російські активи. В інтерв'ю CBS News він пояснив, що дотримання міжнародного права критично важливе для збереження світового порядку — бо якщо й західні країни почнуть порушувати закони, то це призведе до повного хаосу. «Щодо заморожених активів ми зв’язані дотриманням міжнародних правил. Не можна конфіскувати активи центрального банку навіть у такій ситуації. Це питання довіри», — сказав французький президент. І нагадав, що доходи від цих активів вже використовуються для підтримки України.

Заморожені активи російського центробанку становлять близько $300 млрд. Більшість цих грошей перебуває в Європі, зокрема у Бельгії, де депозитарій цінних паперів Euroclear зберігає 194 млрд євро.

● У Сенаті США зареєстровано двопартійний законопроєкт, що передбачає використання заморожених російських активів на підтримку України. Він передбачає переведення $5 млрд суверенних коштів Москви, що зберігаються в США, на рахунок з нарахуванням відсотків. Після цього щонайменше $250 млн кожні 90 днів перенаправлятимуться на потреби України.

● Мільярди для України. Україна отримала від початку року $30,6 млрд зовнішнього фінансування, до кінця року має надійти ще $8,7 млрд. Про це міністр фінансів Сергій Марченко заявив під час зустрічі із міністрами фінансів та економіки країн G7 та ЄС, представниками Єврокомісії та МВФ у Копенгагені.

Щодо наступного бюджетного року, голова Мінфіну наголосив, що всі внутрішні фінансові ресурси уряд спрямовує на забезпечення оборонних витрат, а тому для покриття соціальних видатків держава розраховує на допомогу міжнародних партнерів.

● Рекордні гроші на оборону. У 2026 році Україна планує витратити на закупівлю і виробництво зброї рекордні 955 млрд грн. Це третина всіх коштів на оборону, закладених у проєкті державного бюджету, написала у ФБ Роксолана Підласа, голова бюджетного комітету ВР. Національна безпека й оборона залишаються основним пріоритетом бюджету, зазначила нардепка. На оборонні потреби наступного року планують виділити 2,8 трлн грн. «Більше половини видатків — близько 45% - це заплановане грошове забезпечення військовослужбовців. Рекордні 955 млрд грн (третина всіх коштів на оборону) планується спрямувати на закупівлю і виробництво озброєння», — наголосила вона.

Підласа нагадала, що Україна фінансує оборонні видатки коштом внутрішніх доходів та запозичень, оскільки міжнародні партнери (за винятком Великої Британії) не дозволяють спрямовувати свою допомогу на закупівлі зброї та грошове забезпечення військовослужбовців.

Кабмін ухвалив проєкт держбюджету на 2026 рік і передав його на розгляд Ради. Витрати становитимуть 4,8 трлн грн (+415 млрд грн до 2025 року). Доходи — 2 трлн 826 млрд грн (+446,8 млрд грн або 18,8% до 2025-го), а дефіцит — до 18,4% ВВП (-3,9 відсоткового пункту до 2025-го).

● Хасиди є. Станом на 22 вересня в Умань на Черкащині на святкування іудейського Нового року приїхали вже понад 35 тис. хасидів. Про це повідомив представник Державної прикордонної служби Андрій Демченко.

● Вирок у резонансній справі. У справі про вбивство підлітка Максима Матерухіна на станції київського фунікулера суд визнав підозрюваного — колишнього співробітника Управління державної охорони Артема Косова — винним і засудив його до довічного увʼязнення, повідомило Суспільне.

За даними слідства, 7 квітня 2024 року на станції київського фунікулера Косов в стані алкогольного та наркотичного сп’яніння штовхнув підлітка на вікно під час суперечки. Хлопець впав, розбив головою скло, отримавши смертельний поріз шиї.

Косов раніше визнав провину та покаявся. Він заявив, що не хотів вбивати хлопця і не мав такого наміру. Батьки загиблого Максима вважають довічне ув’язнення «справедливим вироком» для Косова.

● Молодь їде. Кількість звільнених чоловіків віком від 18 до 22 років із серпня збільшилася у 37% опитаних роботодавців, 36% зазначили, що не мають або не мають таких працівників, ще 27% не фіксують масових звільнень або ж все у межах звичного. Про це йдеться в дослідженні Work.ua про ситуацію, що склалась у роботодавців після початку дії дозволу на виїзд за кордон молодим чоловікам у віці 18−22 роки.

Серед малого бізнесу, де є до 10 найманих працівників, лише 19% зіткнулися з проблемою звільнення. А от серед роботодавців із понад 1 тис. працівників про цей виклик заявили вже 60% респондентів.

І насамкінець:

● Хвилина мовчання на Хрещатику. У Києві щодня о 09:00 перекриватимуть вулицю Хрещатик під час загальнонаціональної хвилини мовчання. Про це повідомив начальник Київської міської військової адміністрації (КМВА) Тимур Ткаченко.

За словами Ткаченка, відповідне розпорядження вже готується і Хрещатик почнуть перекривати до кінця поточного тижня.

Пам’ятайте, що принесло вчора, живіть сьогоденням і вірте в майбутнє - своє та країни.