Після російських ударів по нашій генерації. Що тепер робити?
Як вирішувати проблему браку генерації, яку розбили росіяни, на системному рівні?
Російські удари по нашій генерації мають на меті знищення української вугільної електрогенерації, яку ми мали б вивести з експлуатації до 35-го року. Сьогодні це фактично відбувається через цинічні удари ракетами з Росії.
Як проходити пікові навантаження серпня та зиму — поки ніхто не знає. Скоріш за все нас чекає дефіцит потужності з усім, що з цього витікає (нам з вами треба перевіряти павер банки, а меріям — генератори для критичної інфраструктури).
А що на системному рівні - як вирішувати проблему браку генерації, яку розбили росіяни? На рівні заяв та декларацій нас має врятувати децентралізована генерація, але вона як бабак з анекдоту: «Ти його бачиш? Ні? А він є».
Проте будувати децентралізовану генерацію та когенерацію варто і потрібно, кілька сотень маленьких станцій замість кількох великих це насамперед забезпечення стійкості та підвищення рівня енергетичної безпеки.
Основне питання: чому ми досі не почали це будувати.
Основне питання: чому ми досі не почали це будувати
Частково відповіді є в аналітичному документі Ukraine Facility Platform.
Перше — боргова криза на ринку електроенергії. Ніхто не інвестуватиме в будівництво нових станцій, якщо гроші за електрику приходять через 14 місяців.
Друге — цінові обмеження на ринку. Ніхто не генеруватиме електрику собі в збиток, а маленькі станції економічно вигідні, коли продають електрику саме в пікові години.
Третє — чинна система пільг, яка захищає низькими тарифами всіх, а не тільки тих, хто цього потребує. Йдеться і про електрику і про газ, який використовують для генерації тепла та електрики на ТЕЦ та деяких ТЕС. Чи, скоріше, використовували, поки вони в нас були.
Саме тому в рамках Ukraine Facility Platform розпочато роботу саме з енергетики, з пошуку рецептів залучення інвестицій в децентралізовану генерацію в Україні. В документі, який ми сьогодні оприлюднили, є рецепти того, як створити умови для побудови десятків і сотень невеликих станцій, як це і пропонує робити національний оператор мережі.
Цей документ — результат кількох місяців обговорень з українським та міжнародним бізнесом, а також результат регулярних дискусій з місцевим самоврядуванням. Бо крім рецептів для політик, готуємо прораховані проєкти — де і яку генерацію будувати, скільки вона коштуватиме, яким громадам потрібна і коли повернуться інвестиції.
Звісно, для побудови станцій рішень уряду та законів недостатньо. Потрібні гроші. Саме тому такі рекомендації та проекти мають лягати в Ukraine Plan — перелік пріоритетних реформ та проектів, який ми подаємо в Європейську Комісію для отримання фінансування в 50 млрд євро.
Поки що там в розділі «енергетика» фокусуються на побудові атомних блоків та відновленні теплової генерації. І це не надто ефективний підхід, як ми зрозуміли сьогодні зранку.
Тому коли ви будете шукати відповідь на питання «чому в нас не будуються нові станції» — шукайте відповідь в Україні. Бо гроші для цього європейці готові давати і треба лише продумати, як створити умови для їх приходу. Або просто взяти наші рекомендації.
Текст опубліковано з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV