Українська мораль та Вайнштайн

Майже одночасно зі скандалом довкола голівудського продюсера Гарві Вайнштайна вийшла книжка Віктора Пелевіна Iphuck10. У ній описано другу половину нинішнього тисячоліття: світ, у якому звичайного сексу вже немає. Займається ним лише соціальне дно. Криміналізовано не лише харасмент, але й ентайсмент (непрямі домагання з боку жінки), також є засуджені за «ретрозґвалтування» - коли жінка сказала «так» і все відбулося, але згодом вона передумала.

Історія з Вайнштайном, яка котиться ніби снігова куля, зминаючи нових і нових фігурантів та жертв, дуже нагадує початок карикатурної цивілізації, описаної Пелевіним. Карикатурної, бо сексуальні домагання – це бридко і принизливо, але якщо їх жертва робить собі завдяки потворному зв'язку приголомшливу кар'єру і отримує гроші за мовчання, то не зовсім зрозуміло, до кого моральних запитань більше.

Щодо нашої країни, то через суттєвий демографічний перекос співчуття суспільства ніколи не буває на користь жінки.

В Україні, якщо жінка стає жертвою навіть жорстокого зґвалтування, громадська думка все одно не може бути однозначно на її боці. Промовистий приклад – 11-річна породілля, історію якої нещодавно смакували ЗМІ. Зрештою, оцінка звелася до того, що дівчинку погано виховали і в неї погана генетика. Хоча йдеться про розбещення дитини, яка не відповідає за свої дії.

У сучасному світі є два полюси: на одному з них ідуть у відставку з високої посади за покладену на жіноче коліно руку, на іншому жінок забивають камінням за зраду. Ми – десь посередині.

Новое Время запрошує на лекції наших відомих колумністів Діалоги про майбутнє. Детальна програма тут

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени