Українська мода на розчарованість

Найгірша мода нашого часу – мода на розчарованість і цинізм. "У цій країні завжди так", "нічого іншого й не очікував", "вони всі однакові, нічого не змінюється". Бути цинічним і наперед розчарованим у всьому і всіх стало круто. Молоді циніки з насмішкою і легким презирством дивляться на цей світ: їх нічим не здивуєш, ледь спробувавши життя, вони вже розчаровані та стомлені ним на багато десятиліть вперед. Парадоксальним чином цинізм і тотальна розчарованість стали синонімами сили, тоді як вони є кричущими симптомами слабкості.

Розчарованість – це іржа душі, розкладає все, до чого торкається. Вона повільно, але вірно підточує сили і здатна знищити навіть найвидатніших людей. Цинізм –лише визнання своєї слабкості та поразки. Але популярність цих почуттів зрозуміла. Бути розчарованим у всьому і всіх легко – адже тоді і тобі самому можна нічого не робити. Вважати, що змінити нічого не можна приємно - адже тоді твої невдалі спроби щось змінити у своєму житті і світі були не провалом, а неминучим підсумком і можна не починати з початку. Ось тільки наслідки таких настроїв неприємні: розчарованість заразна і вже дуже скоро охоплює і розкладає не тільки життя своїх носіїв, але і весь світ навколо. Так покрилося пилом століть безліч гідних людей, видатних компаній і великих держав.

Я не зустрічав жодної по-справжньому видатної людини, яка була би глибоко розчарована життям. Але я знаю безліч видатних людей, за зовнішньою прагматичністю і продуманістю дій яких лежить божевільний ідеалізм, вірність своїм дитячим ідеалам і романтичність у високому розумінні цього слова. Щоб бути ідеалістом і змінити світ, вам знадобиться дуже прагматично продуманий план. Але я не знаю, що здатне допомогти перемогти тому, хто дозволив розчаруванню перемогти себе.

Текст опубліковано з дозволу автора.