Протягом тривалого часу Джо Байден утримувався від надання Україні дозволу на далекобійні удари по Росії, щоб уникнути ескалації. Спонукали його змінити свою позицію результати виборів. На нього багато місяців тиснули українці, вимагаючи цього. Але у президента Байдена залишився лише обмежений вибір варіантів допомоги Україні на період до завершення його терміну. І він ухвалив декілька великих рішень. ATACMS привернули найбільше уваги. Але вони не такі значущі, як його рішення щодо використання протипіхотних мін.

Оточення Трампа на рішення щодо ATACMS відреагувало звинуваченнями адміністрацію Байдена в ескалації війни в Україні. Це була переважна реакція. І вона є глухою і безглуздою. Ми бачили, як росіяни займалися ескалацією, а Байден лише реагував. Саме росіяни вирішили залучити північнокорейські війська. І це стало ще одним з факторів, який остаточно переконав адміністрацію Байдена ухвалити рішення щодо ATACMS.

Тому рішення росіян розмістити у Курські області війська КНДР в кінцевому підсумку підштовхнуло адміністрацію Байдена нарешті ухвалити це рішення. Спочатку — вибори, а потім — північнокорейська ситуація.

Україна не має великого запасу ATACMS.