Україна варта боротьби

5 травня 2018, 07:03
1970
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Тут битва за та проти реформ відбувається щоденно. І Захід не має права стояти осторонь

Київ. Тут дуже поширеним стало мудрувати про те, що після чотирьох років Майдану реформи в Україні забуксували, а державних лідерів поглинула корупція. Утім, така картинка навряд чи відповідає дійсності.

Економіка, безсумнівно, стабілізувалась, але торік економічний ріст зупинився на 2,1%. І так, хоч реформи вступили в дію, чимало речей все ж викликають сумніви. Інтенсивний тиждень зустрічей з головними політиками та бізнесменами Києва залишив по собі сильне враження: кожне нововведення зустрічає у нинішній Україні сильний опір. Надто багато конфліктів уповільнюють швидкість, з якою мають просуватись зміни. Та водночас вони блокують і задній хід.

Відкрита і прозора

Україна – це винятково відкрите та прозоре суспільство, що дає змогу з легкістю збагнути суть навіть найбільш багатогранних та комплексних тамтешніх драм. Здається, тут ніхто не боїться. Жваве та конкурентне громадянське суспільство на початку зазвичай кидається з критикою, та наприкінці пропонує конкретні механізми змін.

Кабінет Міністрів розходиться в думках ледве не з кожного питання: тут є як реформатори, так і ті, хто тягне з уряду гроші. В парламенті домінують багаті бізнесмени, та навіть при такому складі вдається просувати надзвичайно реформістські закони. Україна не зупинилась. Вона переживає внутрішню битву між реформами та корупцією.

Європа та Захід мають бути за Україну – дати їй усе необхідне чи зазнати краху

Питання політичних змін залишається відкритим. У березні 2019-го в Україні пройдуть президентські вибори, а в жовтні цього ж року – парламентські. Хоча існує ймовірність, що останні таки посунуть. Президент Петро Порошенко прагне залишитись на другий термін, хоча останні опитування свідчать, що його рейтинг на рівні мізерних 12,7%. В той час як колишній прем’єр-міністр Юлія Тимошенко при своїх 15,2% є лідером екзит-полів. Державні інституції, за винятком військових та церковних, користуються низькою довірою в українців.

Київ – це активне місце. Подекуди тут активно протестують: приводів більш ніж достатньо. Минулого жовтня великі публічні протести в столиці визначили політичний порядок денний. Українці виступають проти корупції та наполягають на верховенстві закону – це їхні головні вимоги. Відтак, першою і найпопулярнішою вимогою є заснувати незалежний антикорупційний суд, другою – організувати парламентські вибори за пропорційною системою, і третьою – скасувати депутатську недоторканність.

Розкол очевидний

15 вересня минулого року, під час традиційного форуму Ялтинська європейська стратегія, Порошенко виголосив вражаючу промову на тему зовнішньої політики. Та коли його запитали як щодо формування незалежного антикорупційного суду, він лише запевнив, що це дійсно необхідно. Президент надає перевагу створенню окремої антикорупційної палати в уже існуючій судовій системі, хоча сьогодні остання є вкрай корумпованою. Наступного дня прем’єр-міністр Володимир Гройсман дещо в пом’якшеній формі заявив про те, що підтримує заснування незалежного антикорупційного суду. Розкол став очевидним для всіх.

Паралельно в Україні продовжується комплексна судова реформа. Громадськість підрахувала, що чверть з понад 114 новопризначених верховних суддів дискредитували себе, та попри це минулого листопада президент не привів до присяги лише одного з них. Виходить, що корупційна поведінка не стала перешкодою для отримання посади у Верховному Суді України.

Така провальна реформа переконала українських реформаторів та міжнародну спільноту в тому, що створення по-справжньому незалежного антикорупційного суду є життєво необхідним кроком. Якраз перед різдвяними святами Порошенко представив парламентарям свій такий довгоочікуваний проект майбутнього суду. Через три тижні МВФ, Світовий Банк та ЄС в однаковій мірі розкритикували законопроект. Останній не передбачає достатньої кількості суддів, обмежує їх юрисдикцію та незалежність. Порошенко переклав відповідальність за проект на Верховну Раду. 28 лютого більшість схвалила президентський законопроект. Питання в тому, чи зможуть депутатські поправки зробити суд по-справжньому незалежним.

Реформа можлива

У січні український парламент, на загальний подив, у першому читанні також схвалив законопроект про пропорційну виборчу систему, продемонструвавши – реформа все ж можлива. Причиною для попиту на скасування депутатської недоторканності є велика кількість сумнівних депутатів-бізнесменів, які переховуються від слідства.

Міжнародна спільнота зберігає свої важелі впливу на Україну. Якщо країна не отримує фінансування від МВФ, у 2018 році їй навряд чи вдасться уникнути великої девальвації гривні, що матиме катастрофічні наслідки на вибори у 2019-му. В політичному плані Україна дуже потребує підтримки Заходу в боротьбі з російською військовою агресією. Це добре розуміють в Києві.

МВФ, як завжди, має короткий, але безапеляційний список необхідних реформ. Це, в першу чергу, створення незалежного антикорупційного суду, а також підвищення цін на газ до міжнародного рівня. Наступне – легалізація приватної торгівлі вже приватизованих сільськогосподарських земель. На макроекономічну політику, традиційно головний об’єкт уваги МВФ, не так сильно тиснуть, позаяк Національний банк та Міністерство фінансів є головними бастіонами реформ в Україні.

Стабільність утверджується

Битва за та проти реформ відбувається щоденно. Макроекономічна стабільність утверджується і повинна оборонятись, і Україна довела, що може протистояти військовій агресії з боку Росії. Та перемога не стане остаточною, допоки тут по-справжньому не встановлять верховенство права, за якого українці зможуть у повній мірі стати власникам своїх будинків та землі.

Захід не зможе реформувати країну без внутрішньої підтримки, а сьогодні в Україні досить сильно підтримують впровадження найбільш болісних реформ. І якщо умови сприяють, то Захід повинен усіляко просувати цей позитивний процес та брати в ньому участь – і таким чином забезпечити той баланс, при якому реформістські кола здобудуть перемогу.

Європа та Захід мають бути за Україну – дати їй усе необхідне чи зазнати краху. І це має бути об’єднаний фронт, що виступає проти корупції, захоплення держави та російської агресії – проти всього одночасно. І Заходу краще виграти цю битву – а відтак максимально до неї долучитись, щоразу збільшуючи фінансову допомогу, хоч і на жорстких умовах.

Переклад НВ

Новое Время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Андерса Аслунда. Републікація повної версії тексту заборонена

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени

Подкасти Радіо НВ

Пропустили улюблену передачу? Не дослухали інтерв'ю? Хочете переслухати радіошоу з архіву?

Підпишіться на подкасти Радіо НВ на Soundcloud.
Слухайте та поширюйте!

Слухати подкасти

Стань автором

Якщо Ви хочете вести свій блог на сайті Новое Время, напишіть, будь ласка, листа на адресу:

nv-opinion@nv.ua

Вибір редакції

Події

Вчора, 21:37

thumb img
В Україні вперше запровадили електронну чергу в перші класи на блокчейні
Інновації

Вчора, 20:00

thumb img
Куди ви пхаєтесь. Білл Гейтс закликав забути про космос і розв'язати 10 глобальних проблем планети Земля
Геополітика

Вчора, 15:10

thumb img
На закритих зустрічах у Кремлі прес-секретар Путіна прогнозує перемогу Порошенка - джерело