Крим може й повинен стати економічним центром Чорного моря. Така перспектива півострова — головна українська альтернатива ролі «непотоплюваного авіаносця», яку реалізовує (поки що цілком успішно) Кремль.

Підстави для економічного лідерства в Чорномор'ї у Криму цілком реальні:

1. Транзитний потенціал існуючих п’яти морських портів і готові вигідні бізнес-плани з будівництва ще двох;

2. Зрошувальне землеробство, що дозволяє, істотно знизивши ризики, мати нечувану врожайність високорентабельних агрокультур мінімум на 500 тисячах гектарів, а в перспективі — на 1 млн 200 тис. гектарів;

3. Крим — цілорічний лікувально-оздоровчий курорт з безмедикаментозними методиками позбавлення від «популярних» у Європі захворювань. Курорт, що дозволяє продовжити молодість і забезпечити працездатне старіння 20 млн осіб на рік;

4. Промислово-енергетичний комплекс, що включає видобуток і переробку вуглеводнів, альтернативні джерела енергії, хімічний кластер Півночі Криму і кораблебудування. Ніщо з перерахованого не злетить в умовах «сірої зони», як і не входить в плани Кремля зі створення «непотоплюваного авіаносця».

Чітко описаний новий генеральний план українського Криму повинен стати маяком, орієнтиром, який видно, зрозумілий і очевидний вже зараз, з сьогоднішньої історичної точки. Видно не тільки кримчанам і іншим громадянам України, а й потенційним міжнародним партнерам. Наприклад, тим, хто запрошений Зеленським для участі в Кримській платформі.

Політика всіх цивілізованих держав, як не крути, досить егоїстична і це нормально. Уряди працюють на своїх платників податків, а платники податків — це бізнес. Що ми сьогодні пропонуємо бізнесу наших країн-партнерів? Санкції? Участь у конфлікті заради справедливості? Сильна пропозиція, «вигідне».

Що можемо запропонувати?

— будівництво двох нових транзитних портів;

— концесію наявних п’яти портів з реконструкцією та розширенням.

— інвестиції у надрентабельні кримську іригаційну систему і зрошуване землеробство.

— вигідні інвестиції в будівництво, приватизацію та реконструкцію кримських оздоровниць.

— зелені інвестиції (вітро- сонце-енергетика, енергія моря).

— участь у бізнесі з високотехнологічного видобутку і переробки вуглеводнів.

— інвестиції в кораблебудування і судноремонт.

Ще десяток напрямів для високорентабельних інвестицій в реалізацію плану щодо Криму, які зроблять деокупацію півострова спільною справою. Справою, в якій, крім справедливості (яка нам вкрай важлива), є ще профіт (який партнерам точно не завадить).

Зрештою, нам самим, без інвестицій цивілізованого світу відновити економічну інфраструктуру півострова після «міцного господарника» Путіна буде неможливо. А відновити — цього Україні мало. Необхідно реалізувати кримський потенціал і зайняти гідне місце в чорноморському просторі. Без грошей світу, а головне технологій — це неможливо.

Упевнений, що такий план викликав би інтерес у великих компаній з горизонтом планування не в місцях, а в десятиліттях. Наприклад, компанії зі США, Туреччини, Нідерландів, Німеччини, Австрії, Японії, Китаю, ОАЕ дуже цікавилися довгостроковими інвестиціями в перераховані сфери Криму. Відповідні меморандуми і навіть контракти з такими компаніями з цивілізованого світу матимуть ефект більший, ніж санкції.

Приєднання до українського плану щодо Криму розхитає путінську парадигму про «закрите кримське питання». Український Крим повинен стати драйвером економічного розвитку в Чорномор'ї. Ганебна, печерна, дикунська перспектива «непотоплюваного авіаносця» залишиться в історії як урок путінської епохи.

P.S. Санкції при цьому варто посилювати.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ