Угорщина поводить себе неадекватно
Перш ніж думати як вирішити проблеми на Закарпатті, слід спочатку знайти першопричину. В діях України там не було нічого конфліктного
Проблему почали роздувати з угорського боку з подачі нашого північно-східного сусіда, який спить і бачить, щоб у нас то тут, то там виникали проблеми на національному, міжетнічному та іншому ґрунті. Якщо задатись питанням, чому на деякі форуми ОБСЄ російська делегація привозить брошурки про проблеми на Закарпатті, то відповідь на те, кому це вигідно, довго шукати не доведеться.
Чому тоді ми повинні демонструвати якусь особливу швидкість прийняття якихось рішень? Я не знаю. Проблеми спровокувала Угорщина – вона ставить Україні питання, які в принципі не може ставити. Що дозволяє, і яким чином виконується наше законодавство – це виключно українська справа. Для вирішення питання подвійного громадянства в нас є Конституційний суд, поважна структура – ніяк не заступник, міністр чи прем’єр-міністр Угорщини. Це не їх компетенція.
Як на мене, в такій ситуації ми повинні дуже спокійно, переконливо і в черговий раз пояснювати угорському керівництву, що їх позиція є неприйнятною ні з точки зору двосторонніх відносин, ні з точки зору того, що прийнято в ЄС. А заразом посилатись на численні подібні прецеденти в Європі. Хоча б закон про мови, який нещодавно прийняла Латвія.
Ми повинні дуже серйозно підключати сюди керівництво НАТО
По-друге, ми повинні дуже серйозно підключати сюди керівництво НАТО, і таких її окремих членів як США, Німеччина, Великобританія та Франція. У своєму внутрішньому колі вони можуть пояснити Угорщині, що насправді вона діяла не в інтересах українських громадян угорського походження, а в інтересах Москви. Чим швидше в Угорщині настане цей процес усвідомлення, тим легше буде нашим громадянам на Закарпатті. Чим швидше Україна стане членом ЄС і НАТО, тим швидше будуть вирішені всі надумані проблеми, які висовує в тому числі Сіярто.
Зараз міжнародна ситуація навколо Угорщини не найкраща: німці на такі випадки мають хороший вислів: «Самі винні». Бо коли проводиш таку політику, то розраховуй на відповідну реакцію. Якщо Угорщина не хоче опинитись в ізоляції всередині ЄС та НАТО, то треба подумати над своїми нинішніми кроками: критично переосмислити свою внутрішню і зовнішню політику та зробити висновки. Наразі з того, що чути від Орбана і Сіярто, у мене не складається враження, що вони серйозно задумались. І це сумно, бо призведе якщо не до санкцій (в парі з Польщею вони рятуватимуть одне одного), то до дуже серйозного та дошкульного удару по її міжнародному іміджу. Не думаю, що це в інтересах як Угорщини, так і Польщі.
За моїх часів на посаді я неодноразово бував на Закарпатті, коли там відбувались різноманітні заходи як багатостороннього, так і двостороннього (з угорцями) характеру. Якось я був на зустрічі двох президентів з громадою. Тоді президент Угорщини, звертаючись до українських громадян угорського походження, сказав буквально таке: «Я закликаю вас активніше вивчати українську мову». Це був період середини 2000-х.
І такий підхід є справді європейським. Адже жити в країні та не знати її мову, не бути здатним після школи здати ЗНО – це те, що виходить за рамки здорового глузду. Тому очевидним є те, що наші громадяни угорського походження після завершення школи мають знати українську мову в обсязі, що дає їм можливість вільно інтегруватись в суспільство. Якщо цього не буде, і нам будуть розповідати, що цього не треба, то боюсь, що проблеми так просто не зникнуть.
Не маю жодного сумніву: нам треба продовжувати стояти на своїй позиції. А оскільки ми базуємось на нашому законодавстві, яке повністю відповідає міжнародними нормам, то повинні чітко та ясно говорити нашим угорським сусідам, що їхня позиція є неадекватною.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени