У що перетворився донецький аеропорт

Друкується з дозволу автора. Інші уривки роману Сергія Лойко "Аеропорт" читайте на сторінці роману в Facebook

У тумані, на злітному полі, з гарчанням і гавкотом копошилася сіра кудлата, скуйовджена маса. Здичавілі за час війни, голодні, як вовки, собаки рвали на шматки тіло ще живого (якщо вірити тепловізору з відстані метрів сімдесят) сепаратиста.

Решта відступили ще годину тому, забравши своїх поранених та вбитих. А цього не донесли. Спочатку було чутно, як він стогнав, підііймаючи руку, немов тонув. Потім затих, втратив свідомість. А далі, як ординська кіннота, нізвідки, налетіла зграя псів. Спочатку тихо, потім, відчувши кров, із гарчанням,відхаркуючись сиплим, зірваним гавкотом.

Олексій опустив тепловізор і раптом відчув нестерпний біль, десь глибоко, під лівою лопаткою. Натягнувся і з тріском лопнув рукав. Потім другий. Його наче різали ножем.

Там, на холодному бетоні, вкритому воронками, серед понівеченого, розплавленого металу лежав не сепар, а він сам. І собаки рвали на частини його...

- Альоша, Альошенька, вставай, любий. Ми запізнимося... - Ксюшин теплий рідний голос обійняв його, вирвав із собачих іклів, і він прокинувся. Ковтаючи стухле повітря підземелля, він ловив відкритим ротом холодний піт, що стікає струмками з-під каски по обличчю.

Ксюші не було поруч. Її взагалі більше не було. З черговим нещадним усвідомленням цього непоправного факту, поступово, хвилями оживаючої пам'яті і в такт амплітуді тьмяна лампочка розгойдується під темною з тріщинами стелею, Олексій почав потроху повертатися в цю кімнату, єдине, яке не можна прострелити крупнокаліберною стрілецькою зброєю місце у всьому червонокаменському аеропорту. Точніше сказати, все, що від нього залишалося до середини січня 2015 року від Різдва Христового.

Найсучасніший аеропорт в Україні і один із найкращих і оснащених у Європі. Побудований, до речі, до чемпіонату Європи з футболу всього три роки тому. Тепер він нагадував Олексію обсмоктаний морськими хижаками скелет динозавра або левіафана, викинутий на берег невблаганою бурею жорстокої долі.