Три загрози для НАТО, які всі ігнорують
Лідери НАТО цього тижня стикаються з трьома одночасними, але недооціненими загрозами, жодна з яких не фігурує в їхньому порядку денному
На тлі галасу, що супроводжує 75-й ювілейний саміт НАТО, і з огляду на все більше побоювань щодо здоров’я президента США Джо Байдена, — вам легко вибачити, якщо ви раптом пропустили засідання Шанхайської організації співробітництва (ШОС), що відбулося минулого тижня в Казахстані.
Десять країн — членів ШОС на чолі з Китаєм і Росією уклали двадцять п’ять угод про зміцнення співробітництва у сферах енергетики, безпеки, торгівлі, фінансів та інформаційної безпеки, включно з ухваленням так званої «Ініціативи про всесвітню єдність в ім'я справедливого миру, гармонії та розвитку».
Західні лідери часто закочують очі, чуючи пафосну мову і порожні угоди ШОС, яку було вигадано 2001 року. Однак було б помилкою ігнорувати намір ШОС стати противагою НАТО і частиною масштабніших цілей китайського лідера Сі Цзіньпіна і російського президента Володимира Путіна щодо витіснення наявного світового порядку правил та інституцій чимось придатнішим для себе.
Не випадково зустріч ШОС відбулася за тиждень до саміту Альянсу, але, можливо, збіг у тому, що вона відбулася саме четвертого липня.