У той час як уряд Туреччини намагається впоратися з масовими протестами (після ув’язнення мера Стамбула Екрема Імамоглу), у зовнішніх справах країна займає дедалі сильніші позиції як ключовий посередник у відносинах з Європою, США та Росією. Розташована на перехресті між Азією та Європою, Туреччина є стратегічно важливою майже для всіх і стає кмітливим переговірником.

З початку 2000-х Туреччина покладалася на зовнішньополітичний підхід з наголосом на співпраці, а не на конкуренції. Економічні зв’язки були пріоритетом, і це допомогло Туреччині стабільно покращувати відносини з Росією, Іраном та Сирією.

Залишаючись членом НАТО та основним торговим партнером Європейського Союзу, Туреччина вважає не менш важливими свої зв’язки з Росією, Україною, Китаєм і країнами Близького Сходу. Туреччина показала, що працюватиме з будь-яким урядом, який буде вигідний її інтересам, і скористалася регіональними конфліктами, щоб бути зручним союзником, коли це буде потрібно.

Ердоган не соромиться на рівні протистояти як друзям, так і суперникам

У той же час президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган не соромиться на рівні протистояти як друзям, так і суперникам, демонструючи стратегічну гнучкість.

Непрості відносини з Росією