Турборежим визнання ПЦУ
Дивлюсь на реакції деяких архієреїв РПЦ і УПЦ на процес канонічного визнання ПЦУ і дивуюсь
Як і очікувалося, після створення прецеденту визнання ПЦУ Елладською православною церквою та половинчастої реакції Москви, підтягнулися й інші церкви. Насправді процес визнання ПЦУ відбувається із турбошвидкістю. Ритм з розривом у місяць — це турборежим порівняно з десятилітніми розривами, як це було колись з іншими церквами. Звичайно, українці мають бути вдячні за таку швидкість насамперед Вселенському патріархату.
Дивлюсь на реакції деяких архієреїв РПЦ і УПЦ на процес канонічного визнання ПЦУ і дивуюсь. З цим процесом можна не погоджуватися і висувати проти богословські чи канонічні аргументи, як це й роблять окремі архієреї в інших церквах, але ж точно не реагувати у такий дикий та істеричний спосіб.
Ось як буває, коли олігархи роблять собі кишенькових архієреїв з хлопців без освіти і церковності, проте з апломбом і вмінням догоджати хазяйвам. В силу освіти і культури їм вистачає лише на амбівалентні вислови із сексуально-перверсивним підтекстом у соцмережах. А от на серйозну богословську розмову вони абсолютно не здатні.
Так, у українських олігархів серед активів не лише заводи-пароходи, але й святителі Божі. Якщо церква це дозволяє, то чому б ні. Та результат дуже сумний: колись одна з найбільш авторитетних церков в Україні та й у православному світі фактично перетворюється на секту з дуже неоднозначним реноме серед інших православних.
Текст опубліковано з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ
