Воррен Гардінг, добродушний, але нуднуватий сенатор-республіканець з Огайо, переміг на президентських виборах 1920 року під гаслом «Повернення до нормального життя». Це стало порятунком для американського електорату, який віддав йому понад 60% голосів після авантюризму президента США Теодора Рузвельта, участі Америки в Першій світовій війні, а потім невдалого післявоєнного ідеалізму президента США Вудро Вільсона.

«Америці сьогодні потрібні не героїка, а зцілення; не шарлатанські панацеї, а нормальність; не революція, а відновлення; не збудження, а пристосування; не хірургічне втручання, а душевний спокій; не драматизм, а неупередженість…», — казав Гардінг.

Звісно, це було ненавмисно, але я почув відгомін слів Гардінга, коли Валдіс Домбровскіс, латиш, який обіймає посаду виконавчого віцепрезидента Європейської комісії, виступив днями в Atlantic council на захист «нудної» передбачуваності. Згадавши президента США Дональда Трампа лише раз у своєму вступному слові, він підкреслив ті переваги, які Європа вже давно вважає спільними зі своїми американськими партнерами.