Подумали ми під час щоденного моніторингу, побачивши, що вже 3−6 днів кілька «наших» танкерів з Балтики та Чорного моря чомусь не заходять до затоки Gulf of Kutch, на березі якої розташовані одразу кілька великих нафтових портів/терміналів/НПЗ — Сікка, Вадінар, Мундра.

Саме так, на жаль, пишуть про це багато ЗМІ — як українських, так і закордонних. А що насправді?

Це дуже легко зрозуміти навіть не експерту. Подивилися на карту з популярного морського ресурсу? Там просто є аншлаг. Порти/термінали не встигають приймати і обробляти танкери. Всі оті червоні цяточки в затоці (дивіться фото тут) — це танкери, що чекають…

Зараз маємо рекордні обсяги морського експорту сирої нафти РФ (на відміну від того, що сказав днями найвеличнішій).

Чому так?

1. Тому що внаслідок «далекобійних санкцій України» щодо російських НПЗ держава-ворог була вимушена максимально спрямувати сиру нафту на експорт, інакше довелось би тампонувати свердловини. Бо нема куди подіти цю криваву нафту.

2. Хоча в Індії та Китаї не вірять, що найвеличнішій буде контролювати свої демонстративні санкції щодо Роснєфті та Лукойла, все ж хочуть зробити запаси за нормальними цінами (та ще виторгувати знижку) до 21.11.2025, коли санкції офіційно почнуть діяти.

Отже, уважно дивимось на результати нашого моніторингу і не ведемось на підлабузницьку пропаганду з боку ЗМІ до найвеличнішого і, власне, видавання бажаного за дійсне.

Тільки жорсткий реалізм дозволить нам побудувати наступні адекватні кроки в боротьбі.

Оригінал

Текст опубліковано з дозволу автора