Перед вами президент, який брав участь у перевиборах, щоб уникнути кримінального переслідування і помститися людям, яких він неправдиво звинуватив у крадіжці виборів 2020 року. У нього ніколи не було зв’язної теорії про найбільші тенденції в сучасному світі та про те, як найкраще пристосувати Америку до них, щоб процвітати в XXI столітті. Він балотувався не для цього.

І щойно він переміг, Трамп повернувся до своїх колишніх нав’язливих ідей і претензій — разом з тарифами, Володимиром Путіним, Володимиром Зеленським і Канадою — і укомплектував свою адміністрацію надзвичайно великою кількістю ідеологів, які відповідають одному головному критерію: відданість Трампу та його забаганкам, що мають бути понад Конституцією, традиційними цінностями американської зовнішньої політики або основними законами економіки.

Тож сьогодні ви бачите те, що бачите: божевільний коктейль із тарифів із серії «вгору-вниз-вгору», допомоги Україні «вгору-вниз-вгору», скорочень урядових департаментів і програм як усередині країни, так і за кордоном — суперечливі укази, які виконують секретарі кабінету й працівники, об'єднані страхом перед твітом Ілона Маска або Трампа, якщо вони відхиляться від якої-небудь політичної лінії, що не була відфільтрована за останні п’ять хвилин зі стрічки соціальних мереж нашого Вельмишановного Лідера.

Чотири роки такого режиму не спрацюють, друзі.