Вибори в США, діпфейки та Telegram. Як у світі регулюють соціальні мережі
В Україні вже розпочалася дискусія щодо регулювання соцмереж. Ми точно не перші, хто думає про нацбезпеку в інформаційному просторі
Національний координаційний центр кібербезпеки (НКЦК) 19 вересня ухвалив рішення обмежити використання Telegram у державних органах, військових формуваннях та на об'єктах критичної інфраструктури. Обмеження торкнеться тільки робочих пристроїв, а не особистих. Це один із кроків регулювання соцмереж в Україні, що продиктований великою війною і агресивною політикою РФ в кіберпросторі: створенням та розповсюдженням фейків, а також намаганням заволодіти інформацією, яку між собою поширюють держслужбовці.
Однак це далеко не єдиний випадок регулювання соцмереж у вересні. Поглянемо, що відбувалося в двох технологічних державах та як із регулюванням працюють платформи Telegram та Х.
У Каліфорнії з’являться окремі закони, що працюватимуть під час виборів
Вибори у США — настільки резонансна річ для всього світу, що за нею стежать не тільки громадяни цієї держави та інших країн, але й окремі спецслужби. Як наслідок, тони дезінформації та діпфейків, які можуть впливати на вибір американців. Ролики, де буцімто Джо Байден говорить різні контроверсійні речі з’являлися ще в 2020-у році, а зараз технології пішли далі і стає все важче відрізнити фейк від правди.
Зараз технології пішли далі і стає все важче відрізнити фейк від правди
Ситуація з цим настільки поглибилася, що окремі штати запроваджують законодавство щодо виборів. До прикладу, губернатор Каліфорнії Гевін Ньюсом у вересні 2024-го підписав закони, які вимагають соцмережі мінімізувати поширення діпфейків про вибори.
Що саме регулюється:
— заборона свідомо ділитися діпфейками про вибори в США за 120 днів до виборів та за 60 днів після них;
— держслужбовці мають право вимагати судової заборони для великої онлайн-платформи за невиконання закону;
— контент з діпфейками про вибори має бути відповідно позначений або видалений з платформи протягом 72 годин після скарги. Це стосується платформ, які мають більше 1 мільйона користувачів у Каліфорнії (соцмережі та сайти), а ініціатива набуде чинності з січня 2025-го;
— використання контенту, який створений за допомогою штучного інтелекту, є допустимим у передвиборчих кампаніях. Але має бути відповідне повідомлення про це.
Інші штати поки що такі регуляції не взяли на озброєння, але Каліфорнія може стати законодавцем цих тенденцій. Можливо, попереду в губернатора будуть розбіжності з керівництвом соцмереж, але така спроба протидіяти дезінформації під час виборів є виправданою. Адже, повторюся, впливати на вибори в США намагаються не тільки громадяни США.
Австралія: 5% штрафу від світового доходу та вікові обмеження
У вересні уряд Австралії досить заявив про амбітні плани обмежень соціальних мереж. Найперше, вони торкнуться дітей. Прем'єр-міністр Ентоні Альбанезе дописав у Х:
«Ми представимо законодавство під час цього терміну парламенту, щоб забезпечити дотримання мінімального віку для соціальних мереж та інших цифрових платформ. Йдеться про підтримку батьків і безпеку дітей».
І це не лише ініціатива самого прем'єр-міністра, адже раніше таку ідею висунули прем'єр-міністерка штату Вікторія Джасінта Аллан та уряд штату Південна Австралія.
Поки що невідомо, які саме будуть обмеження та дітей якого віку вони торкнуться. Якщо прямо зараз в Австралії бачать великі ризики соцмереж для молодших поколінь (дезінформація, вільне розповсюдження порнографії та заборонених речовин, педофілія тощо) — це цілком логічний крок. Хоча, як на мене, також варто працювати з дітьми в школі та розвивати критичне мислення. Для дітей, як і для дорослих вміння відрізняти факт від судження, правду від маніпуляції — це найкращий запобіжник у протидії дезінформації.
Але це не єдині обмеження, які почнуть діяти в Австралії. Reuters пише, що держава штрафуватиме інтернет-платформи на суму до 5% їхнього світового доходу за неспроможність запобігти поширенню хибної інформації в інтернеті.
Ідеться навіть про те, що держава хоче зобов’язати платформи встановлювати кодекси поведінки, які б регулювали поширення небезпечної дезінформації. Законодавча ініціатива покликана боротися з фейками, які можуть завдати шкоди доброчесності виборам, здоров’ю та життю людей або загрожує ключовій інфраструктурі чи екстреним службам.
Як на мене, законопроєкт буде досить складним у реалізації, але він точно не завадив би країнам, які мають загрози національній безпеці. Навряд чи зараз це про Австралію, але там вирішили піти на превентивні заходи.
Соціальні мережі реагують на фейки та борються з нелегальною діяльністю. Навіть Telegram
Telegram та TikTok давно вийшли в лідери за кількістю фейків, які загрожують національній безпеці України. Ми довго працювали над тим, щоби вийти на діалог з керівництвом цих платформ. Можу трошки привідкрити завісу: TikTok пішов нам назустріч, їхні відділи знають про російську дезінформацію (яка є масовим явищем) та працюють над цим. Уже були новини про блокування десятків акаунтів користувачів, які є ворогами України. Серед них — Діана Панченко, Остап Стахів, Анатолій Шарій та інші.
Із Telegram усе набагато складніше, але затримання Павла Дурова у Франції не минулося безслідно. Здавалося би, абсолютно нерегульовану платформу все ж змушують протидіяти відкритому злу. До прикладу, почастішали випадки блокування дописів з порушенням авторського права. А ще в месенджері з’явився бот, у який можна поскаржитися на заборонений контент.
Павло Дуров повідомив, що за запитом влади Telegram буде надаватиме IP-адреси та номери телефонів тих, хто займається нелегальною діяльністю. Таким чином, під тиском компанія оновила свою політику конфіденційності та умови надання інформації. І, думаю, це ще не кінець, адже Telegram залишається небезпечною платформою, де легко поширюються наркотики і не тільки. Це крім того, що є ознаки того, що ця платформа співпрацює з російськими спецслужбами.
Twitter (він же Х) не сприймається багатьма українцями через одіозність власника Ілона Маска. Але регуляція контенту там була вже досить довгий час і продовжується при Маску. Компанія представила звіт щодо модерації платформи за перше півріччя 2024 року.
Х не розповідає, який саме контент видаляється, але наразі відомо, що за півроку було заблоковано майже 5,3 мільйона акаунтів. Більше 10 мільйонів дописів — знесені назавжди, половина з них — через мову ворожнечі, що є досить широким поняттям для соціальних мереж.
За перше півріччя соцмережа X отримала 72 703 запити від урядів на видалення вмісту зі своєї платформи. Компанія стверджує, що вжила заходів трохи більше ніж у 70% випадків.
В Україні вже фактично розпочалася дискусія щодо регулювання соцмереж. Як показує світова практика, не ми єдині і ми точно не перші, хто думає про нацбезпеку в інформаційному просторі. Це особливо важливо в умовах сучасної війни, коли ворог наступає буквально всюди, де може. Наразі лік часу рахується не днями чи тижнями, а нашою безпекою, відтак і життями. Маємо бути проактивними у цих питаннях і діяти на випередження.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV
