"Свиняче" вето президента

14 грудня 2016, 14:38
Ми всі скоро будемо жити в одному великому свинарнику

7 грудня відбулося засідання парламентського Комітету з екополітики, де розглядалися пропозиції президента до двох ключових реформаторських законів України - про оцінку впливу на довкілля та про стратегічну екологічну оцінку.

Відео дня

Комітет визнав, що пропозиції президента, всупереч вимогам Конституції України, не сформульовані належним чином і тому їх не можна поставити на голосування. Оскільки подолати вето 300 голосами у нинішньому складі парламенту нереально, було вирішено винести закони в зал з пропозицією повернути їх до Комітету на доопрацювання, де вже будуть випрацьовувати нову «покращену» версію. Це єдиний спосіб зберегти обличчя президента після «свинячого» вето.

Залишається лише сподіватися що закони все таки будуть доведені до кінця, та ця ситуація не є простим перекладенням відповідальності на парламент, де закони можуть лежати роками.

Натомість, головні герої цієї історії – великі аграрні асоціації залишаються в тіні, та продовжують свою діяльність, не дуже піклюючись про збереження довкілля, а протистоять їм лише місцеві жителі, життя яких поблизу свинарників та комплексів по вирощуванню птиці є нестерпним. На Тернопільщині в селі Ланівці жителі блокують під’їзні шляхи до ферми. На Івано-Франківщині жителі сіл Калуського та Галицького районів протестують проти функціонування свиноферм датської компанії. На Львівщині у селах Черниляви, Дуліби громада піднялася проти свиноферм. Жителі села Білики на Полтавщині влаштовують мітинги та акції проти свинарника ТзОВ “Сільські традиції”.

Зазвичай такі комплекси, недивлячись на величезні кредитні кошти, які їм виділяються на розвиток, будуються із порушенням та мають величезний негативний вплив на довкілля. Часто всю брудну воду із цих комплексів просто зливають у місцеву річку, утворюють скотомогильники у лісах, гноївку закопують в землю або складають десь у відведеному місці просто неба. Як наслідок, отруйні речовини потрапляють з дощовою водою в підземні води, а звідти в криниці громадян, що проживають поруч, чорноземи спалюються свіжою гноївкою, стають джерелом поширення інфекцій, щурів.

Однак ні місцеві протести, ні судові справи порушників нічого не вчать. Вигоди від таких порушень значно більші, ніж певні «незручності»: до суду підуть не всі; якщо накладуть штраф, то мінімальний, або ж взагалі можна домовитися з інспектором. Якщо прийдуть роздратовані люди, можна просто сказати, що немає грошей на будівництво очисних споруд і пообіцяти таке будівництво в наступному році.

У селі Миляновичі Турійського району на Волині екологи виявили земельну ділянку 0,48 гектари, забруднену гноївкою. Забруднення сталося через прорив дамби лагуни на свинофермі. В результаті інциденту до адміністративної відповідальності притягнено посадову особу підприємства та накладено штраф на суму 850 гривень. Не сумніваюся, що цю суму посадовій особі компенсують. Чи є стимул підприємству дотримуватися вимог з охорони довкілля за таких штрафів?

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Щоб якось встановити рамки таким інвесторам, екологічна громадскість активно підтримувала закон про оцінку впливу на довкілля. Після його прийняття до будівництва відповідних комплексів має здійснюватися процедура оцінки впливу на довкілля, а всі документи про прийняття рішення будуть відкриті і доступні в єдиному реєстрі. В процесі прийняття рішення закон запроваджує чітку і ефективну процедуру громадських обговорень.

Як це допоможе громадянам? По-перше, місцеві жителі зможуть висловити свою позицію стосовно будівництва та у разі незгоди сторони можуть досягти компромісу, наприклад, передбачивши в проекті будівництва додаткові очисні споруди, змінивши розташування будівництва. По-друге, громада зможе в будь-який час зайти в реєстр та подивитися, що саме передбачено в проекті і як воно є насправді. У випадку невідповідності повідомити контролюючі органи або ж піти до суду. На сьогодні, наприклад, дуже важко отримати інформацію щодо будівництва, часом доводиться йти до суду.

Бізнес, який звик, що все можна вирішити за закритими дверима, давши винагороду місцевим чиновникам або ж відбувшись низькими штрафами, проти нововведень. Вони пояснюють свою позицію ймовірною корумпованістю при прийнятті рішень. Та, як кажуть в народі, щоб зрозуміти. хто злодій, просто подивись, хто голосніше всіх кричить. До речі, заангажованість чиновника, який приймає рішення, буде теж легко прослідкувати в єдиному реєстрі.

Загалом в Україні зареєстровано 2584 свиногосподарства (не рахуючи приватні садиби зі свійськими свинями). Вони утримують близько 282000 свиноматок, а загальне поголів’я свиней у зареєстрованих господарствах складає біля 3,8 млн голів.

Якщо агрохолдинги не почнуть вкладати кошти в екологічно чисті технології і грати за правилами, ми скоро будемо жити в одному великому свинарнику.

Більше поглядів тут

Показати ще новини
Радіо НВ
X