Стрілянина біля будівлі ФСБ. Як слабшають силовики Росії
У людини, яка спробує зрозуміти, що відбувається з внутрішньою безпекою в Росії, неминуче глузд за разум заверне або, кажучи по-науковому, трапиться когнітивний дисонанс
З одного боку, правоохоронці (МВС, СКР, Росгвардія, ФСБ, ФСО, ФСВП) кількістю близько півтора мільйонів осіб (тобто кожен п’ятнадцятий росіянин, включаючи старих і немовлят) день і ніч пильнують, охороняючи російську безпеку. Їхня діяльність настільки важлива, що президент прямо дає вказівку нещадно карати навіть за натяк на опір. І ось уже поліцейський на блакитному оці розповідає на суді, як страшенно його перелякав «твердий шурхіт» кинутої, але не долетілої до нього порожньої пластикової пляшки. Втім, не слід думати про правоохоронців як про якихось боязких «ботаніків». Вони ого-го, які круті. Ось нещодавно в Татарстані, в селі Новотроїцьке Тукаєвського району, вирішили потренуватися в розгоні забороненої опозиційної акції (очевидно, всі інші проблеми з підтриманням правопорядку в цьому селі давно й успішно вирішені), використовуючи при цьому школярів як навчальні посібники. Але там були хоч старшокласники. А в місті Златоуст спецназ ФСВП демонстрував уже учням молодших класів придушення тюремного бунту. І правильно, буквально з молоком матері громадяни Росії повинні засвоювати команду: «Палицею зверху, бий!»
Однак ворог як і раніше сильний і підступний. Незважаючи на позамежні заходи щодо збереження російського «острівця стабільності в морі турбулентності» (цитата з президентського тлумача пана Пєскова), безпека росіян реально страждає то тут, то там. Ніяк не вдається зупинити хвилю телефонного тероризму. Щодня школи, дитсадки, лікарні по всій неосяжній Росії отримують дзвінки про мінування. Після чого дітей, породіль і хворих виганяють на холод, де вони і чекають, поки сапери не обстежать будівлю. Начальники розгублено розводять руками — дзвінки здійснюються за допомогою інтернет-телефонії, встановити джерело абсолютно неможливо. При цьому щойно з успіхом, як нам кажуть, пройшло навчання з відключення Рунета від всесвітньої глобальної мережі. Якраз для того, щоб запобігти ймовірному проникненню із зловісними цілями. Дивна річ, відключають шкідливі сайти легко, а от ідентифікувати телефонних терористів — ніяк не виходить.
Директор ФСБ Олександр Бортников щойно в черговий раз доповів головному начальнику країни про десятки терактів, яким запобігли. Одна біда — в той же день хлопець, у якого щось переклинило в голові, атакував штаб-квартиру спецслужби. Людина, яка ніколи не проходила військову підготовку, озброєна напівавтоматичним карабіном, півгодини безперешкодно розстрілювала усіх, хто потрапляв на мушку біля будівлі на Луб’янці. При цьому Кремлю, за словами все того ж Пєскова, нема за що дорікати спецслужбі. Стався, мовляв, випадок божевілля, від чого жодна країна не застрахована, коментувати тут нічого. Ефективність спецназу в нейтралізації терориста питань не викликає.
Дивна річ, майже за формулою тов. Сталіна Й.В. про посилення класової боротьби в процесі побудови соціалізму, в міру введення все нових оргмір для зміцнення держбезпеки, безпека підвідомчого населення нітрохи не зміцнюється. Радше навпаки. І от мені цікаво, як можуть складатися взаємини двох гіпотетичних оперативників (неважливо, де вони служать, в МВС чи ФСБ). Один займається справжньою боротьбою з терористами. Тобто регулярно мотається на Кавказ або до Центральної Азії, має на зв’язку декількох агентів, завербованих в екстремістських осередках, жахливо ризикуючи, отримує від них інформацію, вигадує карколомні схеми, як запобігти теракту, що готується, й одночасно не спалити агента. І інший — вся робота якого полягає в тому, щоб, не дуже ховаючись, зняти на відеокамеру «бунтарів», нацькувати на них напівкримінальну шушваль, підтасувати докази і вигадати справу, яка не розвалиться в суді, яким би абсурдним він не був. Причому другого опера начальство любить куди більше. У запобіганні теракту немає події, про нього, якщо і доповіси, то раз на рік. А от бунтівники, що задумують щось страшне проти вищої влади, — це предмет постійної та зацікавленої уваги начальства. Підозрюю, що спец із боротьби з опозицією має всі шанси стати начальником того, хто насправді воює з терористами. З усіма наслідками, що випливають. Серед російських правоохоронців все більше тих, хто спеціалізується на боротьбі з крамолою. А тих, хто вміє захищати громадян, стає все менше. Або їх вже немає зовсім. Саме тому росіян можуть випадково підстрелити, якщо вони легковажно вирішили піти в «Детский мир» у день чекіста…
Текст опубліковано з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ
