Кожен, хто каже, що президент Китаю Сі Цзіньпін не має почуття гумору, певно у ці дні не стежив за новинами.

Минулого тижня Китай подався на членство до Транстихоокеанського партнерства (ТТП) — торгової угоди, що була ініційована президентом Бараком Обамою саме для того, аби протистояти китайській економічній силі у Тихоокеанському регіоні. На жаль, президент Дональд Трамп вивів із цієї угоди США, так і не розібравшись, до чого все це було, і лишив ратифікацію на розсуд Конгресу, а демократи відтоді й пальцем не поворухнули, щоб оживити угоду, відому як ТТП.

Подання Пекіну на вступ до ТТП є дипломатичним еквівалентом прохання США стати членом китайської торгівельної та інвестиційної ініціативи в Азії «Один пояс — один шлях», або ж подання Росії на вступ до Північноамериканської зони вільної торгівлі (НАФТА) на тій підставі, що вона контролює арктичну північ Канади. Іншими словами, чудова пустотлива хитрість.

Однак ця хитрість виявила справжню слабкість у політиці США щодо Китаю, що стала справжнім викликом американській перевазі у встановленні правил сучасної міжнародної системи як у торгівлі, так і в дипломатії.

Заява Китаю пролунала на наступний день після того, як Великобританія, США і Австралія почали геополітичне змагання з Китаєм, оголосивши про створення історичного безпекового союзу, що має допомогли Австралії створити найсучасніші атомні підводні човни, щоб протистояти зростаючій морській силі Пекіна в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні.