Справжнє зло для України

Конституційний суд отримав другий шанс довести, що потрібен країні. Група депутатів (69 осіб) учергове подала позов про те, що мораторій на продаж сільськогосподарської землі порушує права людей. В принципі, те, що людина не може користуватися своєю власністю – очевидно. Як і те, що це порушення Конституції. Але це з точки зору логіки.

Подивимося, чи користується логікою Конституційний Суд. І чи зможе він показати, що у нас тепер новий Конституційний Суд, а не той, колишній, який складав терміни Кучми і отримував необхідну кількість, збільшував повноваження Януковича або вирішував, що камери на дорогах – це порушення прав. Тим більше, що тепер є рішення Європейського суду з прав людини, який однозначно вирішив, що мораторій – порушення прав тієї самої простої людини. І винести інше рішення для українського Конституційного суду тепер буде просто соромно.

Чому так важливо скасувати мораторій і запустити повноцінний прозорий ринок землі? Не тільки тому, що це залучить у країну мільярди інвестицій. Не тільки тому, що це прибере корупцію на ті ж мільярди доларів. Не тільки тому, що це забезпечить додаткове зростання ВВП, а значить і доходів населення, зокрема і пенсіонерів. Не тільки тому, що в результаті селяни отримають більше грошей, як і в разі, якщо вони здають землю в оренду, так і в тому випадку, якщо вирішать її продати. І не тільки тому, що фермери, нарешті, отримають доступ до банківських кредитів, адже зможуть віддавати землю в заставу. Головне – це визнання факту, що Україна вільна країна.

В Україні досі зберігається рабство

Визнання факту, що Україна перемогла пережитки комуністичного правління і у нас нарешті поважають право власності. А це те, що відрізняє будь-яку успішну країну від країни-невдахи. Це тяжка спадщина більшовиків, які зруйнували систему суспільного устрою, ввівши замість традиційного укладу свого морального виродка і мутанта. Це декомунізація в головах.

Справжня декомунізація – це не перейменувати вулиці. Хоча, звичайно, вулицю радянського чекіста ніколи не завадить перейменувати на вулицю американського героя-сенатора. Але справжня декомунізація – це прибрати комунізм з нашої економіки, прибрати його метастази з українського суспільства, вигнати совок з голови. В Україні завжди був ринок землі. До приходу комуністів. Українські селяни могли продавати і купувати землю. Це було так само природно, як зараз покласти депозит у банк. До 1918 року в Україні був ринок землі. І були успішні селяни, ті, кого потім назвали куркулями, а ми б тепер називали фермерами. А тепер ринку немає. В Україні немає ринку землі, поряд з Зімбабве, Венесуелою, Північною Кореєю і Таджикистаном. Ганебна компанія.

Комуністи хотіли контролювати людину. І комуністи найбільше боялися вільних людей. Тому вони забрали землю у селян, бо цим вони позбавляли їх свободи. Фактично, з приходом комуністів в Україні повернувся кріпосний лад, тому що в людей забрали як землю, так і право їхати кудись, просто позбавивши їх паспортів. І рабство зберігається в Україні досі. Досі селяни не є повноцінними власниками своєї землі, не можуть нею розпоряджатися. А значить, позбавлені волі, бо саме приватна власність дає людині свободу, забезпечуючи фінансову незалежність.

Більш того, сучасні більшовики, популісти, навіть відкрито зізнаються, що не хочуть дати жителю села свободу. Вони так і кажуть, що ж це буде. Якщо у людей буде право власності на землю, вони зможуть її продати і виїхати з села. Для них зло людська свобода. Право вирішувати самим, що їм робити. Вони відмовляють селянам у праві самим розпоряджатися своєю власністю, придумуючи тисячу і одну відмовку, багато з яких зводяться до думки «все одно все проп'ють». Неначе селяни це малі діти. І їм не можна давати право ухвалювати самостійні рішення. Але суть завжди одна. Це збереження рабства. Сучасного рабства, коли вони прив'язують людей до їхнього місця проживання і прирікають на злидні.

Так, більшовиків більше немає. І комуністів майже теж немає. Але справа їх живе. І нехай зараз вигоду від заборони ринку землі отримують інші – агрохолдинги, корупціонери-чиновники і популісти. Але всі вони паразитують на спадщині комуністів. І хочуть зберегти її, цей рудимент совка, якомога довше. І щороку в парламенті перебувають сотні депутатів, які готові продовжувати мораторій. Продовжувати спадщину комуністів. Подивимося, скільки їх буде цього разу. І скільки вишиванок порвуть на грудях ті, хто раз у раз залишає Україну в радянському минулому. Черговий тест для вашого депутата.

Опубліковано з дозволу автора

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени